astrohameleon - Коханці Астрополіса. Крихітка для чемпіона., astrohameleon

- Гаразд, - буркнув Альсес і люто зиркнув на Курта, а той лише знизав плечима. Він і гадки не мав, якою трагедією могло бути для пілота з Румони вигнання з команди. Того чекала участь звичайного космічного пірата – постійно ризикувати життям за мізерні гроші, що зрештою могло закінчитися важким каліцтвом або загибеллю у одному з абордажних боїв чи під час збройного протистояння з каральними загонами збройних сил Альянсу. Навіть, якщо він і зможе повернутися до пілотування абордажного трасера, то не уникне сумної участі. Як-не-як, але шанс загинути під час космічних перегонів був набагато меншим, а платня за ризик - набагато більшою.

- З допомогою медиків хлопець мовчки підвівся на ноги і рушив з ними. Йому справді потрібна була медична допомога. Усі зрозуміли це, коли помітили криваві сліди на підлозі ангару. Чорна тканина тренувального комбінезону хлопця була просякнута кров’ю, але усі присутні, окрім лікаря та медсестри, не відразу це помітили, коли дивилися на екран портативного медичного сканера і шукали серйозні ушкодження.

Якоїсь миті, Курт навіть відчув провину, але співчутливий погляд Анрі Верньє трохи заспокоїв його.

- Не зважай, усе добре. Аварії на тренуваннях у нас поки-що – звичайна справа. Досі я ще мав сумніви стосовно тебе, але тепер розумію, що Джон таки мав рацію. Ти з усім впорався… Тож, вітаю тебе у команді «BLACK ARMADA» і сподіваюся, що тепер для інших наших пілотів є наглядний приклад того, як потрібно змагатися.

- А я сподіваюся, що наша співпраця буде плідною та без ексцесів, - промовив Курт задерши голову догори. Серед пілотів своєї нової команди він почувався карликом у кумедному костюмі.

- Ми – також сподіваємося на це, - промовив один з них, той – що знаходився найближче до Курта. – Я – Райнхарт Ханке, капітан команди.

- Дуже приємно, - промовив Курт, потиснувши руку високому хлопцеві. – Радий знайомству.

- Це – Матьє та Шарль Дюпони, - представив Райнхарт іще двох високих та смуглих своїх товаришів по команді, що зовні були схожі один на одного наче дві краплини води. Поряд з ними стояв трохи нижчий молодий хлопчина і капітан команди відразу ж кивнув на нього: - А це – Карл Катцель. Той кивнув у відповідь і також потиснув Куртові руку. – Барона Альсеса ікт Рогнея – ти вже знаєш, а з Ніколя Ежеєм та Ксавьє Далем я познайомлю тебе за вечерею. На жаль, зараз їх немає на планетоїді. Вони повернуться лише ввечері вже у готель. Тож, ми усі також вітаємо тебе у нашій команді і сподіваємося, що співпраця з тобою буде результативною та й граф Віктор вже зачекався на перемогу.

- Зроблю усе можливе і навіть неможливе задля цього.

- Ну, що ж, хлопче, - задоволено посміхнувся Джон Беккері, - здається, ти трохи втомився з дороги, тож можеш трохи відпочити та роздивитися тут усе, а цих ледарів я змушу сьогодні іще добряче попрацювати. На жаль, їм поки-що іще далеко до твоїх результатів.

- Гаразд, пане Беккері, - промовив Райнхарт Ханке і жестом наказав своїм товаришам по команді рушати у бік тренувальних болідів. Поки вони розмовляли, технічний персонал вже встиг прибрати пошкоджений болід та доставити його до ремонтної майстерні.

- Зараз будемо відпрацьовувати стандартні маневри на болідах, а потім спробуємо швидкісні «ривки» з ухилянням на гравітраках. Під час останніх перегонів ви «повзли» наче черепахи, а під кінець – Матьє та Шарля занесло на інших пілотів. Рухатися потрібно впевнено і при цьому бути уважними, а не то знову створите собі та мені цілу купу проблем. Останній хаос на треку іще довго будуть згадувати разом з вашими іменами, а «BLACK ARMADA» так і залишиться у самому кінці залікової таблиці. Запам’ятайте: ваші тіла, свідомість і гравітрак – це одне ціле.

Завершивши свої настанови пілотам, Джон Беккері разом з Куртом та іншим технічним персоналом тренувальної бази за кілька хвилин зникли усередині споруди. Коли ж знову відбулося вимкнення одного з генераторів гравітації, ледь не у суцільній темряві продовжилися тренування.

Хлопець уважно спостерігав за ними не лише крізь прозоре скло, а й на екранах голографічних екранів, де було чітко відображено схеми руху пілотів у просторі та час проходження коротких відрізків траси з здійсненням тих чи інших маневрів. Хоч те, що він бачив, йому дуже не подобалося, але водночас усе це не було таким вже безнадійним. Та й, зрештою, тепер йому буде про що поговорити з хлопцями за вечерею.