Кайла Броді-Тернер - Легенди Ґотліну, Кайла Броді-Тернер

–Я не хочу.–кряхтіла вона.– Не смій!

–Не брикайся. Я намагаюся тобі допомогти.

–Мені не потрібна твоя допомога. – вона відштовхнула Айріала і встала. –Приходь сюди і бийся! – крикнула вона, затискаючи плече. –Посилати галюцинації – не дуже хитромудра справа!

–Я не стану навіть відповідати на слова сирени.

–Слухай, ти не чув про таку штуку, як расизм? –Це образливо, як маги поводяться із сиренами. Ми ніби не належимо до вашого світу і недостатньо гарні, щоб говорити з вами.

–Ви брешете і полоните розуми. З вами не можна вести розмову.

–О, правда? Хельс і Хельґа... перші жертви Містифікатора. Нагадайте–но, що у вас за дари? Не брехати і полонити розуми? Але чомусь така здатність мага ледь не прирівнює його до Вищого, а ось сирена, в якої така навичка розвинена перманентно від народження, для вас вважається другим сортом. Яке лицемірство!

–Ти й справді думаєш, що ми станемо обговорювати тему нерівності магічного світу під час твоєї страти?

–Я вважаю, що даю фору. – відповіла Старла, відчуваючи холод, що наближається, і щось іще. Енергетика, яку вона відчувала, була знайомою їй, але при цьому здавалася лякаючою.

Ельга переміщалася швидше за другого і, опинившись поруч із ними, допомогла Броку піднятися.

–Ти в нормі? – запитала вона.

–Не варто було тобі приходити. –хитав головою Айріал. – Тепер і ти в небезпеці.

–Чогось мені здається, що Ельга й так перебуває в небезпеці, з огляду на те, що ця дрібна шмакодявка накоїла... – зауважив Ейдан, вказуючи на Старлу.

Старла сторопіла.

–Я накоїла? Я всього лише оприлюднила те, що Ельга, як Верховна Королева, вважала за краще приховати від свого народу і сім'ї. Верховні Королеви так не роблять.

–О, справді? – влізла Ельга, приставивши крижаний кинжал до шиї Старли. – І які подальші дії? Сирена–ябеда стане Верховною Королевою магічного світу?

Ельга розреготалася над цією думкою.

–Чому це смішно? – не зрозуміла Старла. – Чим я гірша за тебе? Тільки тим, що сирена?

–Тому, що королівство сирен зубожіло через те, що такі, як ти і Сонцедім, вважають, що зможуть впоратися з усім Ґотліном, при цьому живлячи свої темні ілюзії за допомогою знищення власного королівства. Ґотлін завжди був однією державою, під впливом джерела, з якого всі ви живите сили. Ви всі існуєте, тому, що Абрахам віддав свою магію цьому джерелу, щоб ви могли жити, розвиваючись. І, отже, кожен повинен трудитися на благо Ґотліна, його людям і джерелу. Однак мій прадід, Елліяс, будучи магом, вислухав вимоги окремих представників свого роду, як–от сирен, ельфів, дивного і хладного народців та деяких інших істот. Їхні вимоги полягали у створенні власних маленьких держав, що будуть досить автономними, але при цьому повністю служитимуть Ґотліну та Верховному Королю. Ваші бунти і війни та вічні підступи з повалення правлячого Верховного Короля, зробили вас відлюдниками. Через вашу нездатність відмовитися від нечесності та підступності, наступного дня після укладення мирного договору, під вашими мечами загинув Король Елліяс і його дружина. Сирени Сердець залишили мого батька Оматея сиротою, коли йому виповнилося дванадцять. Він став наймолодшим королем Ґотліна і, залишаючись людиною, яка не володіє магією, тільки зміцнив королівство. Кожен маг пам'ятає про те, що, йдучи на зустріч до сирен і ельфів, можна отримати удар у спину. Ми пам'ятаємо про зраду, про вашу брехню і недобросовісність. І тому наше ставлення до амбітних самовпевнених людей, на кшталт тебе, таке упереджене. Ми вам не довіряємо.– промовила Ельга, пильно дивлячись на Старлу.

–Додати нічого.– вліз Хельс.– Але точити ляси більше ми не станемо. Що ж... якщо ви всі прийшли сюди, буде непогано поспостерігати, як ви переб'єте один одного.

Голос Хельса здавалося звучав у голові Брока. Він відчував, як його мозок затуманюється. Він упав на землю, не в силах спиратися.

–Айріале. Борись. Не піддавайся цьому.– просила Ельга.

Але Айріал не чув її. Його думки відводили його все далі й далі від Ельги та Старли. Він почувався лялькою, позбавленою волі, він бачив, що робить, але не усвідомлював цього.

–Вийди сюди і бийся з нами! – крикнула Ельга. – Чого ти боїшся? У нього немає ніяких сил!

Раптово Старла зігнулася навпіл, відчуваючи наближення небезпеки. Її тіло піднялося і з усієї сили врізалося в стовбур дерева. У Старли перехопило подих. Вона намагалася зачитати мантру, але жоден промінь не покидав її голови. Вона лежала на землі, відчуваючи, як сильно її нудить, голова паморочилася, чорна трава піднімалася над нею, вона ніби тонула в ній.

–Ні! – крикнув Айріал, проганяючи Хельса зі своєї голови.

–І ти кажеш, у нього немає сили? – запитав Хельс.

Ельга підняла Старлу, її неабияк похитувало. Потім гілка злетіла з дерева прямуючи до них, Ельга матеріалізувалася поруч, але Старла не встигла зробити крок убік і гілка вдарила її в живіт. Вона задихнулася, падаючи на землю. Ельга підняла руки, і крижана стіна запечатала Старлу в клітці. Дівчина вдарила руками по крижаних заслінках.

–Чому ти можеш чаклувати, а я ні?! – обурювалася Старла.