Джулія Ромуш - Батько подруги. Скандальний звʼязок, Джулія Ромуш

Розділ 12.

Я розплющую очі ще до того, як продзвенить мій будильник. Дивлюсь на годинник і закушую нижню губу. Шоста ранку. Я навіть згадати не можу, коли сама вставала в такий час. Без загроз та реальної причини. А зараз лежу з розплющеними очима, безглуздою усмішкою на губах і з повним відчуттям, що я виспалася.

Перевертаюсь на інший бік і притискаю до себе ведмедика. Мою улюблену плюшеву іграшку. Так, я сплю з ведмедиком. І тут немає жодного посилання на те, що Михайла я називаю ведмедем!

Настрій до жаху неймовірний. А усьому причиною випадковість. Те, що сталося вчора вночі, коли Ведмідь привіз мене додому.

Я хотіла поцілувати його в щоку. Навіть не питайте нащо мені це здалося. Просто захотілося. Я потяглася до чоловіка, і саме в цей момент він розвернувся так, що замість щоки я поцілувала його в губи.

Щоки спалахують вогнем навіть зараз, коли я про це думаю. Згадую.

"Якщо зважилася, то доводь до кінця" - його голос ніби чую, як зараз. Згадую які його губи на смак... Яким відвертим був наш поцілунок. Внизу живота все зводить приємною судомою і мені доводиться стиснути сильніше коліна.

Ще ніколи зі мною такого не було. Я ніколи й ні до кого не відчувала таких емоцій.

Внутрішній голос репетує про те, що я дурепа, і що знову вплутуюсь в авантюру. А я заперечливо махаю головою, щоб його заглушити. Я знаю лише одне - варто згадати про Ведмедя, як серце частіше битися починає.

- Ти вчора запізнилася на дві хвилини, - вимовляє Марина, друга зведена сестриця, варто мені сісти за стіл з чашкою кави. Все-таки кепська була ідея поснідати вдома.

- Тебе за це обов'язково покарають, - олії у вогонь підливає Галя. Я ж стискаю сильніші зуби. Ось за які гріхи мені Бог послав цих двох? Ну не так сильно я й грішила.

- Знала б, що ви підробляєте пацюками, купила б для вас мишоловки, - огризаюся у відповідь. Наші з ними стосунки не склалися з самого початку. І як ви вже зрозуміли, при проживанні на спільній житловій площі наші стосунки не налагодилися. Я б сказала, що стали ще гіршими. Ці дві... нишпорили за моїми речами, поки я істериками не змусила батька повісити замок на мою кімнату. Щоразу ці сестрички вивертають усе так, щоб у будинку був оглушливий скандал. Я впевнена, що цьому їх навчає їхня матуся.

- Що ти сказала?! - Галя шипить і подається вперед.

– Кажу, що відео у мене є, де ти з однокласником лижешся. Ой, - прикриваю долонею рота, - з тим самим, з яким тобі мати спільні справи заборонила мати.

Галя вся йде червоними плямами. У мене й справді відео є. Тільки я не навмисно Галю знімала. Я записувала на відео як танцює Мая, а Галя просто потрапила до кадру.

- Це з Матвієм? - Марина відразу перемикається на сестру. Її очі стають більшими. Я забула, що Марина теж має плани на цього Матвія.

- Усім приємного сніданку, - розтягую губи в посмішці та встаю з-за столу. Галя посилає мені вбивчий погляд, я ж шлю їй повітряний поцілунок. Сама нарвалася, сучка. Не було чого мене чіпати. Теж мені шпигуни знайшлися. Слідкувати вони за мною надумали.

Я й справді вчора трохи запізнилася, але пощастило, що мачуха була у ванній, а батько заснув перед телевізором. Тож, коли тато прокинувся, я з невинними очима сказала, що прийшла вчасно. А ці дві кози мене застукали.

Я чую, як сестрички сваряться, і моя посмішка стає ще ширшою. З чудовим настроєм виходжу з дому до інституту.

- Я навіть злякалася, що спізнилася, - Мая цілує мене в щоку. Сама ж вона виглядає так, наче бігла.

- Чому? - Простягаю подрузі каву. У нас так заведено, хто перший прийшов, той купує каву і чекає на другу.

- Ти ніколи не приходила так рано і ще й у такому гарному настрої, - Мая знижує тон голосу та багатозначно грає бровами.

Я знову заливаюся фарбою. Ну, ось що зі мною трапилося? Коли я встигла стати такою сором'язливою?

- Просто день прекрасний, - відмахуюсь.

- Невже твої зведені сестри зненацька з'їхали з квартири? - Подруга сміється, бо знає, як сильно я з ними не контактую.

- Ну я ж не запускаю салют, - закочую очі.

- Тоді я чекаю на ім'я, - Мая зручніше влаштовується на підвіконні. Робить ковток кави й дивиться на мене очима повними очікування. Я ж спочатку соромлюся, а потім вирішую розповісти. Я завжди й все їй розповідала. Тільки я втрачаю момент як і де ми познайомилися. І те, що в офісі її дядька у нас сталося, теж не говорю. Я взагалі мало що розповідаю. Просто... Мая надто хороша та наївна, у неї не було таких ситуацій. Вона зі своїм Андрієм зустрічається три місяці, а вони поки що цілуються. Подруга його дуже близько не підпускає.

- Отже, Михайло? - Мая задумливо вимовляє ім'я.

- Тобі не подобається? Я про себе називаю його Ведмедем. Він великий такий і завжди похмурий.

- Ім'я гарне, - Мая знову хмуриться, - мене бентежить, що він старший...

- Ненабагато...

- Соня, ти в нього вже по вуха закохалася. А ти знаєш, що потрібно дорослим чоловікам насамперед?

Подруга уважно дивиться на мене. Я ж киваю. Чудово знаю. У цьому плані ми з Маєю в одній команді. Обидві ще невинні. Ось тільки я відчуваю... що я могла б зробити цей серйозний крок з Ведмедем...

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно