Данило Туптало - Житія Святих - Квітень, Данило Туптало

звільняється душа моя від страждання плотського і йде упокоїтися в обителі небесній. Сьогодні спочине тіло моє від великих трудів і хвороб. Сьогодні прийме мене світло спокою мого". Коли він це сказав, сповнилася печера світла, яснішого від сонця, і наповнилася гора та запаху ароматного, і, взявши мене (говорить Серапіон) за руку, Марко преподобний почав говорити так. "Залишайся, вертепе, в якому я перебував тілом своїм, працюючи для Бога в тимчасовому моєму житті. І далі перебуватиме в тобі мертве моє тіло, яке стало домом хвороб, і трудів, і нужд, до спільного воскресення. Ти ж, Господи, душу мою з тілом розлучи. Тебе-бо ради перетерпів я голод, і спрагу, і наготу, і мороз, і спеку, і скруту всіляку. Сам мене, Владико, одягни одягом слави у страшний день пришестя Твого. Спочиньте далі, очі мої, що не дрімали в нічних молитвах, спочиньте, ноги мої, що перетрудилися у всенічному стоянні. Відходжу-бо з тимчасового життя, усім же, що залишаються на землі, спастися бажаю. Спасіться, постники, що у вертепах і горах поневіряєтеся задля Бога, спасіться, шукачі, що задля шукання Царства Небесного всіляку нужду терпите. Спасіться, в'язні Христові у вигнанні, вигнані за правду, що не маєте утіхи, окрім єдиного Бога. Спасіться, лаври, що працюєте для Бога вдень і вночі. Спасіться, святі Церкви, що є очищенням грішникам. Спасіться, священики Господні, заступники до Бога за людей. Спасіться, діти Царства Христового, усиновлені Христові святим хрещенням. Спасіться, христолюбці, що приймаєте подорожніх, як же самого Христа. Спасіться, милостиві, достойні помилування, спасіться, багаті в Господі, що багатієте в богоугодних ділах добрих, що благоподатливими бувають. Спасіться, ті, що зубожіли, Господа ради. Спасіться, благовірні царі і князі, що з правдою і милосердям суди творите. Спасіться смиренномудрі постники і трудолюбиві подвижники, спасіться всі, що один одного в Христі любите, спасенна буде нехай вся земля і всі, що на ній живуть в мирі і любові Христовій". Тоді, після проречення цього, преподобний Марко звернувся до мене (говорить Серапіон), поцілував мене, кажучи: "Спасися і ти, брате Серапіоне. Христос, задля якого ти з упованням підняв труд цей, Він нехай воздасть тобі винагороду за труди твої у день Пришестя свого". І знову сказав мені: "Брате Серапіоне, заклинаю тебе Господом нашим Ісусом Христом, Сином Божим, щоб не брав ти нічого зі смиренного тіла мого, ані одної волосини, ані щоб навіть не наближався до нього одяг ризний, але волосся, яким мене вбрав Бог, нехай буде тілу моєму на поховання. І ти тут не залишайся". Коли це святий промовив і я ридав, голос був з Небес, що говорив: "Принесіть Мені посудину вибрану з пустелі. Принесіть Мені робітника правди, досконалого християнина і вірного раба. Іди, Марку, іди спочинь у світлі радости і духовного життя". І сказав до мене святий: "Схили коліна, брате". І ми схилили. Почув я голос ангельський, який до преподобного говорив: "Простягни руки свої". Той голос чув я (говорить Серапіон), встав зразу і, поглянувши, бачив душу святого, що з пут плотських уже звільнилася і руками ангельськими білосвіт лою одежею покривалася й на небеса возносилася. Бачив же путь повітряну до неба і відкритий покров небесний. І бачив полки бісівські, які стояли на шляху готові, і чув голос ангельський, що говорив до бісів: "Втікайте, сини пітьми, від лиця світла правди". Затримана ж була в повітрі свята та душа десь на одну годину, і прийшов голос з неба, який до святих ангелів говорив: "Візьміть і принесіть сюди того, хто посоромив бісів". Пройшла ж без шкоди душа преподобного бісівські полки і до відчиненого неба наблизилася. Бачив, як подоба правої руки з неба простягнулася і прийняла душу непорочну. Тоді сховалося видіння те з очей моїх, і після того я вже нічого не бачив. Була ж десь шоста година ночі, і спорядив я і поклав чесне святого тіло, і перебував цілу ніч, молячись. Коли ж день настав, відправив звичні над тілом піснеспіви з радісними сльозами, поцілувавши, поклав тіло у вертепі, і загородив двері вертепу каменем. І після молитви достатньої зійшов з гори, молячись до Бога і прикликаючи святого, що був мені помічником у сходженні з тої страшної і непрохідної пустелі. Після заходу сонця, коли сів я спочити, ось два відлюдники ті, які мені раніше являлися, стали переді мною, кажучи: "Справді, брате Серапіоне, спорядив ти днесь тіло блаженного отця, його ж недостойний цілий світ. Вставши, мандруй вночі, бо холодне повітря, вдень нелегко ходити через велику сонячну спеку". Я ж, вставши, пішов за ними і йшов з ними до світанку. Коли ж починався день, сказали мені: "Брате Серапіоне, іди собі з миром і молися Господу Богові". Коли ж відійшов я недалеко від них, підніс очі, дивлячись перед собою, і побачив отця Йоана, великого старця, який приходив до дверей церкви в монастирі. І здивувався, прославив Бога великим голосом, і згадав слова преподобного Марка, сказані мені, що не тою стежкою, якою прийшов я до нього, буде мені від нього повернення. І повірив, що невидимо несений був я молитвами святого, і возвеличив преблагого Бога нашого милість, яку вчинив зі мною, недостойним, молитвами і молінням преподобного отця нашого Марка, вірного раба Свого. Коли ж почув голос мій авва Йоан, вийшов до мене швидко і сказав мені: "В мирі з Богом повернувся до нас авва Серапіон". І йшли ми в церкву, і розповів я старцю й учням його все, що було, і всі прославили Бога. І сказав до мене старець: "Справді, брате, він був досконалим християнином, ми ж лише ім'ям "християни" називаємося, насправді ж далеко перебуваємо від істинного християнства". Людинолюбний і милостивий Бог наш, який прийняв угодника Свого святого Марка у вічні двори Небесного Царства, Він хай покриє нас і всю святу свою соборну апостольську Церкву крилами Своєї благости від усіх диявольських підступів, і завжди хай буде з нами, смиренними рабами Своїми, і наставить нас на виконання святої Його і божественної волі, в якій ми будемо наслідувати святих Його великих угодників, преподобних отців наших, щоб і ми в страшний День Судний отримали милість з отцем великим аввою Марком, молитвами Пречистої Владичиці нашої Богородиці і всіх святих, які угодили Господові нашому Ісусові Христові. Йому ж слава з Отцем і пресвятим благим і животворним Духом нині, і завжди, і на безконечні віки. Амінь.

Місяця квітня на 6-й день

Житіє святого отця нашого Євтихія, патріярха Константинограда

Край Фригійський,