Віккі - Східна троянда. Таємниці королівство, Віккі

Глава 7. Тіні минулого

Глава 7. Тіні минулого

Україна, Дніпро

Красуня Самія сиділа на краю свого ліжка, задумливо дивлячись у вікно. Сонячні промені пробивалися крізь густі гілки дерев, освітлюючи розкидані по кімнаті фотографії — сімейні моменти, за якими вона могла легко простежити ланцюг подій, що змінили її життя. Особливо одна фотографія виділялася серед інших: на ній були зображені її троюрідний дядько, Великий Емір Катару Ібрагім аль-Шаф, та його перша дружина, королева Олена, усміхнені та щасливі, коли світ ще не знав архітектури руйнувань, які вони вчинили.

Самія бінт Салмай ібн Юсуф ібн Ахмед аль-Шаф— це жінка, загартована важкими випробуваннями життя. Її минуле сповнене болю, втрат і несправедливості, і тепер вона стоїть перед світом як сильна та рішуча особистість, готова зруйнувати всі перешкоди на шляху до свого щастя. В її очах прихована загадка, а за її зовнішньою м'якістю ховається величезна сила волі та стратегічний розум.

Як і Емілі Торн, Самія ретельно будує плани, досліджує своїх ворогів і маніпулює подіями, щоб досягти своєї мети. Вона не довіряє нікому, навчившись бути незалежною та вирішувати всі проблеми сама, без чиї-небудь допомоги. Вона володіє природною харизмою, яка дозволяє їй залишатися на поверхні непомітною для оточуючих, але її внутрішній світ завжди сповнений боротьби та рішучості.

Її любов і прив'язаність до родини, особливо до батька, є рушійною силою її дій. Самія глибоко мотивована помстою за несправедливість, яку пережила її родина, і з кожним кроком, який вона робить, вона все ближче до своєї мети — звільнити батька і повернути справедливість. Однак, як і Емілі, вона не боїться застосовувати хитрість, маніпуляції та розрахунок, щоб досягти свого.

Самія, незважаючи на свою похмуру рішучість, вміло приховує свій біль, щоб зовні виглядати спокійною та впевненою, але всередині неї вирує буря. Вона навчилася грати з долею, довіряючи тільки собі та своїй інтуїції. Зовні вона може здаватися простою жінкою, яка піклується про свою родину, але її справжні наміри приховані за маскою дружелюбності та скромності.

Її шлях — це шлях помсти, відновлення справедливості та здобуття свободи, і вона готова йти на все заради досягнення цієї мети, навіть якщо це означає жертвувати власними почуттями чи людьми навколо неї.

Самія — дівчина з виразними карими очима, в яких можна побачити одночасно силу та глибину, що приховує безліч незрозумілих таємниць. Її погляд завжди рішучий і проникливий, ніби вона завжди в пошуках істини і справедливості. Ці очі, такі темні і глибокі, як загадка, приваблюють увагу і змушують задуматися про її внутрішній світ.

Її світле волосся — це її легкість і ніжність, вони мають теплий золотистий відтінок, який контрастує з її темнішою шкірою, успадкованою від матері Джамілі, пакистанки. Волосся, часто зібране в акуратні локони або простий, але елегантний стиль, доповнює її образ — строгий і одночасно витончений.

Самія має струнку фігуру, її рухи плавні і впевнені, що надає їй вигляду жінки, яка знає, чого хоче від життя. Хоча її зовнішній вигляд може здаватися м’яким, все в її поставі та манері спілкування говорить про силу духу. В її рисах обличчя можна знайти суміш арабської та пакистанської краси, що робить її ще більш загадковою та багатогранною.

Вона носить простий, але стильний одяг, який підкреслює її витонченість і індивідуальність. Її мода — це баланс між практичністю та елегантністю, що відображає її прагнення бути незалежною і готовою до будь-яких труднощів життя.

Самія народилася в родині з досить складною та багатошаровою історією. Її мати, Джаміля, пакистанка, несе в собі традиції та стійкість своєї батьківщини, а батько, Салмай, катарець, колись був принцом Катара. Історія її батька сповнена гіркоти та втрат: Салмай був позбавлений титулу за наказом Великого еміра Катара після того, як Ібрагім аль Шаф, його троюрідний брат, домігся його скинення.

Це було десять років минуло, як Ібрагім разом з Оленою зрадили її родину, і Самія, хоча і була маленькою дівчинкою, знала, що сталося. Вона пам’ятала, як Салмай, її батько, троюрідний брат Ібрагіма, ховався в тіні свого багатого дому, ніби сам був примарою, і як його очі світилися повним відчаєм, коли поліція забрала його. Вона не могла забути того дня, коли її мати Джамиля, обіймаючи її, тихо шепотіла: «Не дозволяй злу перемогти добро».

Виросла на таких історіях про зраду і лицемірство, Самія вирішила, що буде діяти по-іншому. З віком вона зрозуміла, що її троюрідний дядько Ібрагім та його улюблена дружина Олена були зовсім не приклади добродійства, як вона раніше думала — їх усмішки були лише обманом перед обличчям правосуддя.

Одного ранку, розплющивши очі, вона вирішила: час щось змінювати. Самія зібрала в кулак усі свої сили і впевненість. Їй потрібно було знайти спосіб допомогти родинній репутації, помстившись за всі несправедливості, що сталися. Вона знала, що її батько Салмай був невинний, і його життя було зруйноване через жадібність.

Ці події залишили глибокий слід в душі Самії, формуючи її прагнення до справедливості та помсти. З ранніх років вона бачила, як її батько, позбавлений свого належного положення, втратив колишню владу і багатство. Це позбавлення титулу стало важливим моментом у її житті і мало великий вплив на її ставлення до світу і власних амбіцій. Усі ці обставини змушують її шукати справедливість і помсту за свого батька, прагнучи повернути його втрачені права і гідність.

Самія — це суміш Сходу і Заходу, її зовнішність відображає її культурну спадщину, а її внутрішній світ сповнений рішучості відновити справедливість, що робить її ще більш сильною і непереборною.

Час тягнувся, як густа павутина, охоплюючи Самію та її маму Джамілю. Кожного ранку вони прокидалися під відкритим небом, вкриті лише порваним ковдрою, їх вигнали з палацу. Життя на вулиці було наповнене суворими реаліями: недовіра, холод і туга за тим, що колись вважали домом. Джаміля молилася, щоб усе це стало лише поганим сном, але кожен день знову пробуджував її в реальності.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍