Кайла Броді-Тернер - Легенди Ґотліну, Кайла Броді-Тернер

–Вітаю, Ельго.

Те, з яким тоном він це сказав, вкололо її. Звісно, для нього це удар. Що говорити, з чого почати... Калерія, Пітер і Ельгорт мовчки дивилися на Ельгу.

–З нами говорити не доведеться. – відповіла Калерія. – Відповідей вимагають вони.

У вітальню увійшов Хельс і Хельґа, хлинув потік сили. Ельга чітко відчула це, тепер здібності повернулися до них.

–Добрий вечір, Ельго. – сказав Хельс, примружившись.

–Отже, ви живі? – підняла брову вона.

–Ми прийшли не за привітаннями. І ти знаєш, що саме цікавить нас.

–Що ви хочете почути від мене? – запитала Ельга, ефектно сівши в крісло навпроти них. – Я прокляла його і відправила в минуле. Це не означало, що він буде загублений там вічно. Його термін підійшов і він повернувся назад. За моїм прокляттям, він переживе біль поранених ним же сердець... – вона прикусила язик. Ельга не шанувала Старлу, але якщо Хельс і Хельґа дізнаються про те, що вона його половина і він уже знайшов її, то прикінчать сирену одразу ж. Навряд чи Айріал переживе втрату справжнього кохання. Ельга не хотіла знати, чим обернеться вже ця трагедія.

–Я повірити не можу, що ти зробила це. – прошепотіла Хельґа. – Після всього, що він зробив... після всього, що ми розповіли...

–Хельґо. – відповіла вона, стримуючись, щоб не показати роздратування. – Я вигнала його. Він повернувся слабкий, безсилий і зломлений. Він не несе жодної загрози більше.

–Він забрав нашого хлопчика...–шепотіла вона.

Ельга згадала про Ейдана. Але вона не володіла інформацією, як знайти хлопця.  Просто на слово вони їй не повірять, вважаючи виправданням. Не в правилах Ельги було виправдовуватися.  Хельс глянув на неї колючим поглядом. Вона без зволікання відповіла на погляд. Ельга помітила щупальця темно–сірого кольору, які блукали навколо її голови. Не зводячи очей із Хельса, дівчина відігнала їх. Маг не зміг проникнути в її розум. Здригнувшись, від гніву, що Верховна Королева не піддалася його силі, Хельс видав ледь чутне гарчання і запитав:

–Де він?

Ельга мовчала.

–Відповідай, де він?! – вимагав Хельс.

Слабкий туман закрутився в кімнаті, Айріал звалився на підлогу перед Хельсом.

–Я тут.–тихо промовив він.

–Айріале, ні! – схопилася Ельга.

Пітер скривився. Ельгорт розбитим поглядом проводжав Ельгу, яка метушилася. Калерія стояла повністю збита з пантелику.

–Чудовисько...– прошепотіла Хельґа.

Ельга встала між Хельсом і Айріалом, підкинувши руку з крижаним кинжалом вперед. Пітер утримав її, схопивши за зап'ястя.

Хельс замахнувся рукою і чорний туман заклубився між його пальцями.

–Ні! – крикнула вона.

–Все гаразд, Ельго. –прошепотів Айріал, схопивши Ельгу за холодні пальці. – Це моя доля.

Брок заплющив очі. Раптово з вулиці почувся гуркіт, у неприкриті двері будинку увірвалася Старла верхи на мотоциклі і, пригальмувавши на килимі передпокою, повернула голову в бік вітальні. Ельга вирвала зап'ястя з гарячих рук Пітера і дала братові потиличник. Похитнувшись, Пітер зашипів, потираючи потилицю.

–Привіт.– радісно привітала всіх Старла.

–Хто ти така? – запитав Хельс, тримаючи руку з туманом над головою Брока.

–Я – Королева Сердець, Старла–Кассіопея. Половина цього відморозка, за нещасливими обставинами. Приїхала подивитися на його смерть, тож... – вона виставила долоню і прошепотіла: – Не відволікайтеся.

Ельга заплющила рукою очі.

–Дурепа! – скрикнула вона.

Ельга знала, що зараз станеться. Старла глянула на неї, не розуміючи в чому проблема, поки передчуття не торкнулося її живота. Хельс весело розреготався.

–У звіра є половина? А це суттєво змінює справу!

Хельґа встала, вираз її обличчя був непроникним. За ними з Хельсом закрутився туман, несучи Старлу і Брока. Ельга заплющила очі й покинула будинок, штовхнувши мотоцикл, той завалився на бік, піднявши килим.

–А ну, стій! – кричав Пітер. – Ми не договорили!

Пітер біг за нею, схопивши її за лікоть. Ельга обернулася, відчуваючи, що, якщо її старший брат скаже хоч одне слово, вона приморозить йому язик. Із силою вирвавши плече з рук брата, вона штовхнула його.

–Що ти тільки що трьокнув?! – здивувалася постановці питання Ельга.

–Я вимагаю пояснень.– заявив він, склавши руки на грудях.

Гнів Ельги вирвався назовні, вкриваючи льодом усю вулицю в окрузі, вона повинна стримати свій гнів, інакше не розрахує силу і вб'є брата. Тому, насилу вгамовуючи тремтіння в руках, вона різко схопила Пітера за вухо і потягнула вниз. Пітер скрипів зубами, примружившись від болю, кругле відстовбурчене вухо примерзло до пальців Ельги і не реагувало на природний жар Пітера. Товста кірка льоду закріпилася на ньому, мороз, що розходився від її пальців, змушував Пітера здригатися.

–Заруби собі на носі, любий братику. Я тобі нічого не винна. – викарбувавши кожне слово, приспускаючи крізь стиснуті щелепи, заявила вона. – І жодних пояснень ні тобі, ні решті я давати не буду! –вона смикнула його вухо сильніше, притягнувши тим самим Пітера, що волав, ближче. – Він був єдиним моїм другом, поки ти і Калерія шарилися лісами в пошуках справжнього кохання. Нудить мене від вашого кохання! Залиш мене в спокої! Я не пробачила йому те, що він робив, коли був Містифікатором. І я пам'ятаю про всі ті звірства, які він заподіяв мені, моїй родині та королівству. Але ми з тобою теж не ангели, Піте. І теж убили чимало людей. Та він відмовився від усіх циклів, щоб повернути їх до життя. Ми ж надто боягузливі для таких жертв. За таким критерієм, нас із тобою так само можна вигнати геть без можливості повернутися. Він рятував мене в ті моменти, коли я думала, що звернуся в темну магію. Він переконував мене, що світло в мені прожене темряву. Він переконував не намагатися відродити Ельгорта, хоча я була готова тоді розпрощатися зі своїм життям, в обмін на його. Він був поруч, коли ти переконував усіх вбити мене, бо інакше ваша компашка просто не могла б перемогти. І ти ще хочеш від мене якихось пояснень?! – вона зціпила зуби, вклавши більше сили у свій тиск, і півголови Пітера посиніло від морозу. Він заревів від болю.