Лев Миколайович Толстой - Війна і мир 3-4
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
59
м’ясо для гармат,
60
татку.
61
м’ясо для гармат!
62
свого достойного друга
63
в дипломатичний салон своєї дочки
64
людини з великими гідностями,
65
турботи його пропадуть марно!
66
людиною з великими гідностями.
67
— Ну, ви знаєте велику новину? Кутузов — фельдмаршал.
68
Нарешті, оце людина,
69
— Але ж, кажуть, він сліпий, князю?
70
— Е, дурниця, він досить добре бачить, повірте,
71
Кажуть, що він почервонів, як панянка, якій би прочитали Жоконду, тоді як казав йому: «Государ і вітчизна нагороджують вас цією честю».
— Можливо, серце не цілком брало участь,
72
Ви знаєте, що він сказав государеві?!
73
я його давно знаю.
74
Москва, азіатська столиця цієї великої імперії, священне місто народів Олександра, Москва — із своїми незліченними церквами у формі китайських пагод!
75
Ну? — Платовський козак
76
Дуже розумний і базіка!
77
«Козак, не знаючи того товариства, в якому він перебував, бо простота Наполеона не мала нічого такого, що могло б відкрити для східної уяви присутність государя, розмовляв надзвичайно фамільярно про обставини цієї війни».
78
«Якщо бій станеться раніше як за три дні, то французи виграють його, але якщо після трьох днів, то бог знає, що станеться».
79
«Молодий козак заставив усміхнутися свого могутнього співрозмовника»,
80
на це дитя Дону
81
«Тільки-но Наполеонів перекладач сказав це козакові, як козак, охоплений якимсь остовпінням, не вимовив більш жодного слова і їхав далі, не спускаючи очей з завойовника, ім’я якого дійшло до нього через східні степи. Уся його балакучість враз зникла й замінилась наївним і мовчазним почуттям захоплення. Наполеон, нагородивши козака, наказав дати йому волю, як птахові, якого повертають його рідним полям».
82
птах, повернутий рідним полям
83
люба Марі,
84
Мамзель Бур’єн шанобливо прийматиме його в Богучарові.
85
«Рицарі Лебедя»,
86
мадам де Жанліс,
87
Усе приходить вчасно для того, хто вміє чекати.
88
цим вухом не чують, — ось що погано.
89
У сумніві, дорогий мій, утримуйся,
90
«Увійдіть самі в себе і в цей човен і подбайте, щоб цей човен не став для вас човном Харона».
91
смішний,
92
злоязиким?
93
«мій рицар»
94
Коли...
95
глузливий
96
кволий.
97
мадам Сюза.
98
це вся Москва знає. Далебі, ви мене дивуєте
99
Що знає вся Москва?
100
Ця мила Віра!
101
— Ні, добродійко,
102
— Хто просить пробачення, той обвинувачує себе,
103
трошечки закохана в молодика.
104
«Тільки-но Леппіх буде готовий, підберіть екіпаж для його човна з вірних і розумних людей і пошліть кур’єра до генерала Кутузова, щоб попередити його. Я повідомив його про це. Вмовте, будь ласка, Леппіха, щоб він добре звернув увагу на те місце, де він спуститься вперше, щоб не помилитися і не попасти до рук ворога. Конче треба, щоб він погоджував свої порухи з порухами головнокомандуючого».
105
Я вас вгощатиму табором.
106
між нами,
107
вид укріплення.
108
— А, хай йому чорт!
109
— Ну, то ти більше знаєш, ніж будь-хто,
110
— Треба, щоб війну було перенесено у простір. Для цього погляду я не можу знайти достатньої похвали,
111
— О, безумовно; мета полягає в тому, щоб послабити ворога, отже не можна зважати на втрати окремих осіб. — Безумовно,
112
перенести у простір,
113
А в просторі ж
114
п. де-Боссе
115
Фабв’є
116
Ну ще, ну міцніше...
117
— Нема полонених. Вони змушують винищувати себе. Тим гірше для російської армії. Ну ще, ну міцніше...
118
— Добре! Нехай увійде де-Боссе, і Фабв’е теж,
119
— Слухаю, государю,
120
— До побачення,
121
— Государю, увесь Париж жалкує, що ви відсутні,
122
— Дуже жалкую, що змусив вас проїхатися так далеко,
123
— Я чекав не менше того, як застати вас, государю, біля воріт Москви,
124
— Римський король,
125
— Чудесно!
126
— Хай живе Імператорі Хай живе римський король!
127
— Короткий і енергійний!
128
— Під Москвою!
129
— Ви занадто добрі, ваша величність,
130
Бородіном
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Війна і мир 3-4», після закриття браузера.
