Заспокоююся лише тоді, коли вона трохи заспокоюється і навіть заговорює зі мною перша.
— Ти ж відмовився від мене, — не питає, а стверджує.
Це не звинувачення, не знущання, а лише спосіб не мовчати, напевно ми обидва це розуміємо. Утім, як і те, що від моїх слів, звісно ж, будуть наслідки, от тільки не зрозуміло які.
— Але вони ж про це не знають, — кажу з посмішкою, намагаючись її заспокоїти, нехай і не знаю, як це робиться.
Сподобався роздiл?
Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вовче прокляття, Марія Власова», після закриття браузера.
Подібні книжки до книжки «Вовче прокляття, Марія Власова» жанру - Міське фентезі:
