Олексій Анатолійович Кононенко - Чоловіче чтиво. Комедія з елементами драми
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Донечко, мені здається, що я підібрала тобі гарного чоловіка.
– У цьому, мамо, я твоєму смаку довіряю, але матеріал для шлюбної сукні я виберу сама.
– Донечко, чому ти не запросиш свого Юрасика, щоб я з ним познайомилась?
– Я його запрошувала… Він сказав, що бачив тебе кілька разів, але все одно мене любить…
– Я не хочу виходити за нього, мамо, він старий!
– Доню, заспокойся, тобі що, його – варити?
Теща перед поїздкою на курорт одягнула купальний костюм і запитує зятя:
– Після купання він не сяде?
– Куди йому сідати, мамо?!
– Як життя, куме?
– Погано.
– Чому?
– Жінка з тещею дістали!
– А ти бахни стограмчик для хоробрості, прийди додому, садони кулаком об стіл і запитай: «Хто в домі хазяїн?»
Приходить той кум додому, торохнув кулаком об стіл:
– Хто в домі хазяїн?!
Жінка:
– Що?!
Теща:
– Що, що?!
Чоловік:
– Та вже й запитати не можна…
Розмова в травматології:
– Що з головою?
– Та… посварився з тещею… Я її газетою по голові – бах, а вона мене праскою – тюк…
– Доню, я б не хотіла, щоб ти зустрічалася з Василем.
– Чому?
– Справа в тому, що вчора він запропонував мені руку й серце.
– А я вчора свою тещу в зоопарк водив!
– Ну і як?
– Не взяли…
– Ой, Петре, а чому це теща в Остапа на городі в касці ходить?
– Ти ж знаєш, який він ледачий. Ото копає ямки під картоплю, а лопату лінується чистити. А, між іншим, об каску лопату дуже зручно оббивати…
– Петре, зовсім не обов'язково, щоб моя мама бачила, як ми цілуємось!
– Галю! Та я ж не посмію…
– Та ні. Це я кажу про всяк випадок…
Ідуть Петро й Василь по вулиці. Назустріч іде таксі. Петро швиденько ховається за Василя.
– Ти чого?
– Та… вчора двоє схопили мою тещу, затягнули в таксі і десь повезли. То… боюсь, раптом назад привезуть…
На суді:
– Як так трапилося, що ви при пограбуванні магазину взяли лише дріб'язок і дешеву біжутерію, а до каси навіть не підійшли?
– От лихо! І ви про це! Мало того, що теща спокою не дає!..
– Уявляєш, як тільки донька з женихом увійшли в церкву, так раптом погасло світло!
– О Боже!
– Нічого. Вона довела його прямо до вівтаря. Моя дівчинка цю дорогу знає добре!
– Послухай, доню, не дозволяй цьому хлопцеві приходити до тебе. Ти ж знаєш, як це мене турбує!
– Гаразд, мамо. Сьогодні я піду до нього.
Два англійці грають у гольф. Один довго приміряється, але ніяк не може вдарити.
– Я сьогодні щось дуже невпевнений у собі, – виправдовуючись, каже він, – боюсь, що не влучу – там вдалині стоїть моя теща.
– Так, на такій відстані важко поцілити.
Сидять два грузини, ідять шашлики, запивають молодим вином. Один каже:
– А я вже місяць жінки не бачив!
– Так ти ж жонатий!
– Вай, вай, ти ще тещу згадай!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Чоловіче чтиво. Комедія з елементами драми», після закриття браузера.
