Петро Рух - СВІДОМІСТЬ ЩАСТЯ (посібник з йоги)

суть. Без неї ми страждаєм

Від пустоти душі в маяченнях своїх.

Прокинеться вона — і ми тоді згадаєм

Забуту вічність в ній в подробицях усіх.

13.09.2015, Донбас

Щасливим бути є обов'язком моїм,

Тому що це невдячно — бути нещасливим —

Образливо це щодо Бога в наших з Ним

Взаєминах, це є нечесно, некрасиво.

І отже я щасливий. Завжди і будь-де.

Бог завжди і будь-де мені дає, що треба.

До вищих рівнів щастя Він мене веде,

За межі сфер землі і парадизу неба.

14.09.2015, Донбас

Весь в яскравих краплинах роси наш воєнний лісок,

І жовтіючі листя, і сонячні ясні проміння,

І зелені дуби на тлі неба розкрашує Бог

У ранкові тони, наче сипле коштовні каміння.

Мій художник улюблений всюди малює красу.

Ця краса — Його якість, а також властивість Творіння.

Цю красу я з захопленням в серці своєму несу.

Ця Господня краса є об'єктом мого поклоніння.

16.09.2015, Донбас

Любов — це єдність, вічна, непорушна,

В розлуці лиш міцнішає яка,

Це воля, не прив'язаність це душна.

Любов незламна, ніжна і м'яка.

Любов — це скарб, який ніхто не купить,

Любов — це щастя, що не має вад,

Це незалежність з вірністю укупі,

Це в серці дивовижних квітів сад.

18.09.2015, Донбас

Лише про одне варто Бога молити:

Про розум, і те не для того, аби

Для себе добитись чогось, збагатіти

(То дурні такі ставлять цілі й раби),

А щоб свій обов'язок бачити, знати,

Щоб знати, як добре здійснити його.

Все інше зневолює, садить за ґрати,

Стає ланцюгом егоїзму твого.

05.10.2015, Донбас

Бог бавить нас погодою. От диво!

У жовтні літо справжнє. Ще й яке!

Скрізь так приємно, тихо і красиво.

Повітря чисте, тепле та м'яке.

Бог бавить мене. Щедро, ніжно бавить.

Дає все. Просто все. І навіть більш.

З рук власних. Отже хай Його прославить

Оцей простий, маленькій, щирий вірш...

А ще Він забирає. Безпощадно.

Він забирає жадність, хтивість, гнів.

Не хочеться Йому, щоб був я жадним,

Щоб був я хтивим, щоб я скаженів.

А ще Він вчить. А ще дає поради...

А ще Своїм життям собі живе.

В Його життя не проникають вади,

Воно завжди чудове і нове.

Його життя... Це є найбільша милість.

Його життя прекрасніше за все.

Ті люди, що до нього долучились,

В усі часи підтверджували це.

05.10.2015, Донбас

Хоч було тепло по-літньому досі,

В ніч одну вітер північний припер.

Ось і до нас докатилася осінь.

Топимо грубку в наметі тепер.

Затишно, тепло в палатці. І темно.

Дрова тріщать. І спокійно горить

Полум'я гарне, веселе, приємне...

Радість у серце приходить згори...

Божа любов... Наче полум'я ясне,

Гріє нас всіх в цьому світі вона.

Божа любов нескінченна, прекрасна.

З нею мені і війна не війна.

07.10.2015, Донбас

Всі хочуть любові. Та мало хто має її.

Любов — це свідомість душі, що поєднана з Богом.

І справжня любов має точні закони свої.

Наука про справжню любов надзвичайно глибока.

Світ має нагальну потребу в науці оцій.

Погано тут всім. Необхідність у щасті всі мають.

А я про цей світоч любові і щастя в руці

Знання чарівне і цілком наукове тримаю...

08.10.2015, Донбас

Мій любий Господи, я з рук Твоїх

Дари отримую безцінні вічно.

Володарю мій, я ціную в них

Не тільки те, які вони практичні,

А й те, що саме Ти їх дав мені,

Що в них з Тобою є мої стосунки.

Життя мойого нескінченні дні

Наповнюють від Тебе подарунки.

І дивовижний дар останній Твій —

Моя цнотлива, праведна дружина.

Одвічний Всемогутній Друже мій,

Вона — Твоєї милості частина.

Ти з серця власного у неї вклав

Всіх якостей Своїх маленьку частку

І доручив її мені, щоб мав

Я ці думки про Тебе повсякчасно,

Щоб завжди був в захопленості я,

До Тебе вдячність відчував шалену,

На Тебе щоб спрямованість моя,

Розсіяна, нестигла і зелена,

Міцнішала, спіліла день за днем,

А серце щоб ставало все м'якіше,

Щоб усвідомив врешті я одне,

Те, що у світі є найголовніше,

Щоб я відчув любові справжній смак,

Її солодкістю насичив серце,

Щоб я скорбот, щоб я нещасть не знав,

Як я не знаю, як то мулять берці

(Це ще одне з Твоїх чудових див:

Тоді як ноги тут у всіх убиті,

Я скільки б кілометрів не ходив,

Взуття мене не мучить геть ні миті).

Вона прекрасна — в ній Твоя краса.

Вона розумна мудрістю Твоєю.

Вона постійно робить чудеса...

За десять днів я знов зустрінусь з нею...

12.10.2015, Донбас

Мрець де б не був, не може оцінити

Пишноту, велич і красу життя.

Так само й той, не вміє хто любити,

Реальності не має сприйняття.

Він дійсності не бачить і не чує.

Він наче справжній мрець: сліпий, глухий.

Тому для нього Бога не існує.

Для нього світ холодний і сухий.

Його блискаві речі привертають,

Що розчаровується він у них,

Що, блиску крім, нічого геть не мають,

Мов ілюзорні, нереальні сни.

І хоч навколо щастя скрізь безкрає,

Але у нього з ним нема зв'язку.

І досвіду блаженства він не знає.

Убого в його серці і мозку.

Тому для того щоб насправді жити,

Не досить народитися лише,

А необхідно вчитися любити.

Без цього світ розвалюється вже.

13.10.2015, Донбас

Нічим, що не є мій обов'язок, я не займаюсь. Нічим.

Робити хоч щось, крім обов'язку, в мене немає причин.

Потреби мої не цікавлять мене — цим займається Бог.

Добробут влаштовує мій тільки ласка Його та любов.

15.10.2015, Донбас

Чорти і янголи, рай, пекло — все тут поруч...

Цей світ... Але не тут моя одвічна роль...

Я тут, та вже й не тут... І якось в слушну пору

Я назавжди лишу цю суєтну юдоль...

Далеко звідси радощі мої і мрії...

Моя мета... Я йду до неї не один.

Це не самотня подорож... І серце гріє

Зв'язок із тим усім, прямую я куди...

Тримаю руки тих, з ким я іду до цілі.

І одне з одним нас пов'язує любов...

Та доки я ще тут, я віддаю всі сили

Служінню, що мені тут доручає Бог...

17.10.2015, Донбас

Душа із любові складається. Отже любов

Є чистим, нічим не забрудненим станом, о браття.

Любов — це єдине, із чого складається Бог.

А ми — Його частки. Ми — іскри, а Він є багаття.

Та іскра, яка відірвалась від