Петро Рух - СВІДОМІСТЬ ЩАСТЯ (посібник з йоги)

нас не лишилось духовної суті,

Щоб вмерли в нас наші глибинні чуття.

Весь розум, всю силу у нас віднімає,

Щоб нас за худобу тримати могти,

Безбожна система, що душі вбиває.

Тому й живемо ми, неначе скоти —

Трусливі, бо не розумієм, що вічні,

Продажні, бо совість для нас — це дурня,

Лише тільки слово якесь поетичне.

Ми звикли безстидно брехати щодня,

Бо з Богом зв'язок наш давно розірвався.

Тому і життя в нас дрібне і пусте.

Та в того, хто Бога любити навчався,

В житті повнота, щастя й велич росте.

Духовний учитель потрібен людині,

Щоб справжню природу вернути її,

Бо не віслюки ми, не вівці, не свині,

Ми маєм духовні потреби свої.

Потребу в любові до Бога ми маєм,

В близьких і прекрасних взаєминах з Ним —

Лише тільки в цьому ми щастя зазнаєм,

Що є нескінченним, безмежним, міцним.

З цим щастям у серці в нас вщухне жадоба,

В нас вщухне вся заздрість, вся хтивість і страх,

Ми більше не житимемо, як худоба.

Безбожна система зазнає свій крах.

Таку революцію треба зробити,

В війні отакій треба перемогти.

Свідомість свою ми повинні змінити

І щастя у серці своєму знайти.

Це щастя в собі містить мудрість, шляхетність,

Свободу, безстрашність, любов, доброту,

Чутливість, упевненість, людськість і чесність,

Рішучість, терпіння, мир та простоту.

Є книга за назвою «Баґавад-ґіта»,

І ті, хто практично навчають їй, є.

Тож всім нам негайно потрібна освіта,

Що бути людиною здатність дає.

20.08.2015, Донбас

Замрів перший промінь. І ранок новий

Вітає прекрасну країну мою.

Її захисник я, її чатовий.

У зміні ранковій у варті стою.

Насправді життя — річ уповні проста:

Спокійно все те, що потрібно, роби,

Вдоволення Бога метою постав

І серцем усім Його щиро люби.

21.08.2015, Донбас

Жити і молитись — це одне і те.

Бо життя в молитві тільки і буває.

Бо молитва — наче сонце золоте.

Інше — тло, на ньому що вона триває.

Інше — облямівка, а молитва — суть.

Із молитви інше все і виникає.

Як із стовбурини всі гілки ростуть,

Так в молитві Богу все основу має.

Отже дуже просто жити на землі:

Там, де є ти, робиш те, що просто треба,

І твоя молитва на такому тлі

Над усім панує, наче сонце в небі.

Для життя не треба будь-яких умов,

Бо усі умови нам вже Богом дані.

Все, що нам потрібно — чиста совість, мов

Дівчина цнотлива юна на виданні.

Ми завжди в молитві живемо тоді,

І будь-де щасливі, мов у себе вдома,

І будь-де ми ніби риби у воді,

І для нас незнані туга і утома,

І тоді ми входим у Його життя,

Що воно безмежно гарне і чудове,

І думки всі наші, дії, почуття

Сповнені безкраїх радості й любові.

23.08.2015, Донбас

Мати місце своє в досконалому Божому плані —

Це і є сенс життя і його остаточна мета.

І будь-що — поле миру чи поле завзятої брані —

Бог завжди переможець. Ця істина дуже проста.

І якщо ми не хочем нічого, що Богу не треба,

Ми ніколи в житті не зазнаєм поразок і втрат,

Перемога і щастя до нас будуть падати з неба

І в діяльності нашій не буде помилок і вад.

24.08.2015, Донбас

Ніжність сповнює серце мені —

Така тиха, красива і кротка,

Наче зовсім я не на війні.

І цей стан чарівний і солодкий.

Почуваюсь, мов янгол в раю.

Ще й у снах своїх в рай потрапляю.

Але прагну в обитель Твою,

О мій Господи, а не до раю.

В дивних нападах ніжності я

Землю тілом усім обіймаю,

Бо ця гарна планета Земля

Дотик стіп Твоїх лагідних знає.

Я тоді відчуваю себе

Нижче пилу і змішуюсь з пилом.

І тече Твоя ласка з небес,

Що вона мені очі відкрила.

І наповнює серце мені

Така ніжність! — красива і кротка,

Наче зовсім я не на війні.

І цей стан неймовірно солодкий...

27.08.2015, Донбас

Прості то насолоди, чи духовні, вищі,

Життя все з насолод складається, мій брате.

Наприклад, зараз, ніч у патрулю провівши,

Яка це насолода взяти і поспати!

Але життя цілком наповнюють страждання,

Як ним не совість і обов'язок керують,

А на чуттєві насолоди сподівання.

Бажання насолод всі насолоди труїть.

28.08.2015, Донбас

Любов — це є стосунки вічні,

Що завжди свіжі і нові,

Що з часом геть не стануть звичні,

Притуплені чи неживі.

Любові вчитися повинні

Усі. Не примха це ніяк,

А це обов'язок людини.

Любов дає найвищий смак.

Все те, псує життя що, має

Смаки споганені й брудні.

І хіть до тих смаків долає,

Мов супостата на війні,

Найвищий смак. І перемога

Цього у серці почуття —

Обов'язок наш перед Богом,

Перед собою і життям.

30.08.2015, Донбас

В житті буває важко, навіть дуже.

Вірніш, в житті геть легко не буває.

І це є правильно і добре, друже.

За цю вагу я вдячність відчуваю.

Бо ця вага і є Господня ласка.

Насправді все в житті є милість Бога.

Йому я вдячний за мою поразку

Не менш, ніж за велику перемогу.

Він — завжди переможець. Не важливе

Тому ніщо, крім вдячності цієї.

Тож через неї я такий щасливий.

Тож я такий спокійний через неї.

01.09.2015, Донбас

Одне з одним і з Богом єднає

Нас любов Його, чиста і тиха,

Що серця нам вона обіймає

І відводить від зла і від лиха.

Його мудра божественна воля

Є любов'ю найвищої проби.

Ця любов все життя наше й долю

Дивовижною казкою робить,

Все життя перетворює в гарну,

Добру і незабутню пригоду,

Кожна мить не проходить де марно

І все має де вічну природу.

Ця любов назавжди долучає

Нас до себе, а також до Нього

І нам щастя дає надзвичайне,

Що буває лиш в єдності з Богом.

Наша доля вплітається міцно

У життя Його дивні узори —

У своє вічне, первісне місце.

Він нам — небо, а ми Йому — зорі...

Він є нить, ми на ній є перлини...

Він — Володар, а ми — Його почет...

В цій любові ми в захваті плинем...

В цій любові є все, що ми хочем...

06.09.2015, Донбас

Я стверджую: любов не може народитись.

Початку і кінця в любові геть нема.

Любов, яка в нас спить, повинна пробудитись,

А доти ми життя живем своє дарма.

Це наша справжня