Деріка Лонг - Випадкова наречена, Деріка Лонг

Артем сидів за великим столом в своєму офісі, поглинений роботою. Його обличчя було серйозним, хоча в його очах не було звичайного спокою. Погляд на екран комп’ютера змішувався з думками, які не давали йому зосередитись на поточних справах. Часом він глибоко вдихав, намагаючись відганяти всі сторонні думки, але вони все одно поверталися до одного важливого питання. Питання, яке, здавалося, витягло його з рівноваги.

Мія.

Мія, яка була його секретаркою, і з якою він неодноразово проводив час на роботі — але не лише на роботі. Їхні стосунки вже давно стали чимось більше, ніж просто офіційне співробітництво. Між ними був секс, але, мабуть, більше нічого. Артем не відчував до неї жодних серйозних почуттів. Вона була для нього просто частиною буденного життя — кращою за інших у своєму діловому середовищі, але все ж таки не більше. І це не змішувалося з тим, чого він дійсно хотів. Мія була віддана йому, завжди поряд, але у їхніх стосунках було більше маніпуляцій, ніж справжнього інтересу з його боку.

Цього ранку в офісі було туманно, як завжди, коли робочі питання захоплюють більше, ніж потрібно. Артем рідко дозволяв собі зупинятись, але саме в ці моменти у його голові почали повертатись питання. Чому все ще було так важливо для нього залишатися з Мією? Адже між ними давно не було новизни, і він не міг сказати, що вона викликає в ньому сильні емоції.

Тим більше що все це стало складніше з моменту, як він почав проводити більше часу з Сандрою. Сандра була зовсім іншою. Вона була емоційно недосяжною і з першого погляду здавалася холодною. Але Артем відчував, що їй не байдуже. Вона завжди відповідала на його спроби маніпулювати нею якимось загадковим чином. У її поведінці він бачив те, чого не міг знайти в Мії — справжню внутрішню силу та непокірливість.

Раптом двері офісу відчинилися, і в кімнату ввійшла Мія. Вона була в черговому стильному вбранні, її постава видавала професіоналізм, а очі були зацікавлені, навіть трохи хитрі. Вона не була тут тільки через роботу — вона завжди мала більше планів.

— Привіт, Артеме, — сказала вона, помітивши його зосередженість. Її тон був м’яким, майже невинним, але Артем добре знав, що її справжні наміри не такі прості.

— Привіт, Міє, — він кивнув, не відриваючись від екрану. — Чим можу допомогти?

Мія подивилася на нього трохи довше, ніж звичайно, і прийшла ближче. Поставивши свою сумку на стіл, вона присіла на краєчок його стільця, нехтуючи стандартами ділового етикету. Її пальці почали грати з його ручкою на столі, неначе випадково торкаючись його руки. Артем, хоч і розумів, що це частина її гри, але не міг не відчути, як це стало йому незручним.

— Можливо, ми могли б обговорити деякі питання? Я думаю, тобі варто побачити цей звіт, — вона відкрила ноутбук і показала йому цифри на екрані. Але Артем навіть не глянув на них, замість цього відчув, як її присутність знову заповнює простір.

— Мія, я бачив цей звіт, — він спробував повернути розмову на робочі теми, хоча це стало важким завданням. Її близькість викликала в ньому внутрішнє напруження, але йому було важко визнати це.

Мія знову посміхнулась і помітно наблизилась до нього, їхні обличчя майже торкались.

— Артем, не ображайся, але я помітила дещо, — вона ледве шепотіла, і його увага, не бажаючи цього, знову звернулася до її слів. — Сандра… Вона більше не твоя співробітниця, чи не так? Але ти все одно постійно її згадуєш, хоча й кажеш, що це лише контракт.

В очах Мії промайнула хитрість, і вона відчула, як Артем почав напружуватись.

— Я не думаю, що це твоя справа, Міє, — відповів він холодно, хоч і відчував, як вона знову натискає на слабке місце. Її слова зачепили його, хоча й не привели до бажаного ефекту.

Але Мія не зупинилась. Вона знала, що її картка буде сильнішою, якщо зможе змусити Сандру виглядати не такою вигідною у очах Артема.

— Ти знаєш, як ти сильно змінився від того часу, як зустрів її? — її голос став м'якшим, майже невиразним, але з підтекстом, який не можна було ігнорувати. — Можливо, вона не така вже й безпечна для тебе, як ти думаєш.

Артем відчув, як її слова стали викликом. І Мія точно не мала наміру залишити цю гру без уваги. Він знав, що вона буде маніпулювати, щоб утримати його близько, використовуючи будь-яку слабкість.

Але він не був таким наївним, як вона думала.

— Мія, давай не будемо зайвий раз грати в ці ігри, — він нахилився, дивлячись прямо в її очі. — Я не відчуваю нічого до Сандри. Все, що між нами, — це угода. І ти добре знаєш, що я не схильний до дурних емоційних ігор.

Мія не здавалася. Вона вийшла з кімнати, залишивши Артема на самоті з його думками. І хоча її маніпуляції могли здатися дієвими, він знав: Сандра все одно буде стояти на його шляху. І навіть якщо він намагався забути її, кожен раз, коли він думав про Мію, він розумів, що насправді шукає зовсім іншого.

Через деякий час Мія повернулась в кабінет до Артема. Вона сиділа на м'якому дивані , уважно спостерігаючи за його реакцією на її слова. Вона знала, що цей момент міг стати вирішальним. Артем, як і завжди, здався не особливо зацікавленим у тому, що вона говорила. Він звик, що все навколо оберталося навколо нього. Однак навіть він не міг не помітити, як легко вона намагалась ускладнити ситуацію між ним і Сандрою.

— Я б на твоєму місці подумала двічі, — продовжила Мія, погладжуючи свої довгі руді локони, — можливо, тобі не все так просто з нею. Є чутки, що у Сандри є хтось інший. Чоловік на стороні.

Артем злегка всміхнувся, кидаючи погляд на Мію, яка явно намагалася викликати в ньому емоції.

— Чоловік на стороні? Ти серйозно? — його голос був сповнений скептицизму.

Мія не здавалась. Вона вже давно зрозуміла, як він реагує на такі заяви. Він був самовпевненим, впевненим у собі і завжди думав, що ніхто не може бути йому рівний. Вона знала, що їй потрібно просто посіяти сумнів і спостерігати за результатом.

— Так, я чула. Вона, здається, веде якусь таємну гру, — продовжила Мія, невідривно дивлячись йому в очі. — Її чоловік точно не хоче, щоб вона була з тобою, Артеме. І якщо ти не будеш обережним, вона зруйнує все, що ти намагаєшся побудувати. Але хто знає, може, ти їй не так важливий, як ти думаєш.