Кала Тор - Потраплянка з Харкова , Кала Тор

— Ну що? Зваблення почалося. Я вмію бути наполегливим.

Мої губи сіпнулися у напівусмішці, але я швидко взяла себе в руки.

— Дозвольте лише нагадати вам, що для всіх я заміжня жінка. І, що найцікавіше, заміжня за вашим другом. Вам не шкода його репутації?

Я усвідомила, що, можливо, для «наївної дівчинки» це було сказано надто з сарказмом, але слово – не горобець. На обличчі містера Кроула промайнуло щось схоже на задуму. Я зраділа – значить, хоч трохи його остудила.

— Дякую за запрошення, чай тут справді чудовий, — додала я, піднімаючись. — А тепер дозвольте попрощатися. До зустрічі, містере Кроуле.

Він не зупиняв мене, лише уважно стежив, як я виходжу.

На подвір’ї вже чекав Грек. По дорозі додому я переглянула листи з побажаннями жінок, уважно вчитуючись у кожне слово. Їхні мрії та надії вже формували в моїй уяві чіткий план дій.

Коли ми повернулися, я була готова до наступного кроку.