НМ - Чародій, НМ

Відео раптово припинилося, і ти сиділа на ліжку, повністю знервована. Екран комп’ютера залишався чорним, як і кімната навколо. Серце билося швидко, не в силах заспокоїтись після того, що ти щойно побачила.

Повітря стало густішим, а тиша в кімнаті здавалася занадто гучною. Ти почала оглядатися, немов чекаючи, що от-от щось чи хтось з’явиться з темряви.

Твій погляд неодноразово ковзав до дверей, де світло з коридору ледве пробивалося через щілину. Але все було тихо. Занадто тихо. Ти почала сумніватися в тому, чи все це справді було лише частиною відео, чи, можливо, сталося щось значно гірше.

Несподівано ти почула ледь помітний звук. Шорох, який розривав тишу. Ти здригнулася і витягнула руку, щоб вимкнути комп’ютер. Але не могла рухатися.

Ти сиділа, весь час думаючи про те, що тільки що сталося, і не могла впоратися з відчуттям, що щось чи хтось все ще спостерігає за тобою.

Шорох став голоснішим, і ти відчула, як серце почало битися ще швидше. Важко було зрозуміти, чи це просто твоя уява, чи щось реальне наближається. Ти повільно оглянула кімнату, намагаючись знайти хоча б одну зачіпку — щось, що могло б пояснити цей звук.

Ти чула, як знову посипалися маленькі тріски, наче щось пересувалося по підлозі, але жодної живої істоти ти не могла побачити. У темряві, яка огортала кімнату, нічого не рухалося.

Задихаючись, ти підвелася з ліжка і тихо попрямувала до дверей, намагаючись не робити шуму. Кроки були обережними, наче кожен рух міг стати останнім.

Важкий тягар на плечах не зменшувався, і ти вже почала думати, чи варто взагалі відкривати двері. Вони могли б бути шляхом до порятунку або, навпаки, ще більшою небезпекою.

Ти стиснула дверну ручку, і раптом — знову той звук. Цього разу він був ближче, і ти відчула, як холодний піт виступив на лобі.

Ти мимоволі оглянулася через плече і побачила — у темряві кімнати знову щось ворухнулося. Твоє серце мало вистрибнути з грудей, але було вже пізно для страху. Ти повинна була діяти.

Але тут світло мигнуло і згасло.

Ти залишилась на самоті в темряві.

Ти стояла в темряві, повністю охоплена панікою, не знаючи, що робити далі. Серце стискалося від жаху, і кожен звук здавався гучнішим, ніж будь-коли раніше. У тиші кімнати ледь чутно було тільки твоє дихання.

Раптом в одній з темних куточків кімнати знову щось зашелестіло. Ти не могла більше терпіти. Зібравши всі сили, ти рвонула до дверей, але коли рука доторкнулась до ручки, двері раптово вибухнули зсередини, і ти опинилася в темному коридорі.

На мить здавалось, що все навколо затихло. Але тут, знову, почувся крок. Вони наближались до тебе.

Ти відчула, як хтось або щось підходить до тебе ззаду. Відчула холодний подих на своєму вусі.

З жахливим шурхотом перед очима знову пішла темрява.

А потім — більше нічого.

...І відео закрилося.

Кінець.

Кінець