Агата Крісті - Небезпека «Дому на околиці», Агата Крісті

Ще один імовірний мотив – це ревнощі. Я розглядаю його окремо від попереднього, оскільки ревнощі не конче мають сексуальну природу. Тоді йдеться про заздрість – як-от до чужої власності… або верховенства. Саме такі ревнощі штовхнули Яґо, створеного вашим славетним Шекспіром, на чи не найгеніальніший, говорячи суто з професійного погляду, з усіх будь-коли скоєних злочинів.

– І де тут геніальність? – запитав я, вмить відволікаючись від теми.

– Parbleu[65], його ж учинено чужими руками. От уявіть собі сучасного лиходія, якого зась закувати в наручники, бо сам він не зробив нічогісінько! Але не про те в нас мова. Чи можуть ревнощі, хоч якого різновиду, лежати в основі цього злодіяння? Хто має причини заздрити мадемуазель? Якась інша жінка? Залишається хіба місіс Райс, але, наскільки ми знаємо, вони не суперничали. Хоча це знову-таки «наскільки ми знаємо», тут може щось критися.

Ну й наостанок – страх. Чи не стала раптом мадемуазель Нік господаркою чужої таємниці? Чи не знає чогось такого, що, зробися про це відомо, може зруйнувати чиєсь життя? Якщо й так, то, гадаю, можна стверджувати напевне, що вона про це не підозрює. А все ж, скажу я вам, таке не виключено, зовсім не виключено. І коли так, то справа цим надзвичайно ускладнюється. Тому що, тримаючи ключ у руках, мадемуазель цього не усвідомлює і ніяк не може нам повідомити, у чому ж він полягає.

– Ви дійсно думаєте, що така вірогідність існує?

– Це просто ще одна гіпотеза, до якої мене підштовхує складність знайти раціональне пояснення деінде. Коли всі решту можливостей виключено, вам нічого не залишається, оскільки альтернативи немає, як звернутися до останньої зі словами «оце, очевидно, й воно…»

Запанувала довга мовчанка.

А відтак, виринувши із зосередженої заглибленості в думки, мій друг підсунув до себе аркуш паперу й заходився писати.

– Що це ви шкрябаєте? – зацікавлено спитав я.

– Перелік, mon ami, складаю. Список оточення мадемуазель Баклі. Якщо моя теорія правильна, то в ньому неминуче міститься й ім’я вбивці.

І взявся писати далі, – ще хвилин, мабуть, із двадцять, – а тоді підсунув аркуші мені.

– Voilà, mon ami. Ану погляньте, що скажете?

Там зазначалося – дослівно – таке:

A. Еллен

B. Її чоловік-садівник

C. Їхній син

D. Містер Крофт

E. Місіс Крофт

F. Місіс Райс

G. Містер Лазарус

H. Старпом Челленджер

I. Містер Чарльз Вайз

J.?

Зауваження:

A. Еллен. – Підозрілі обставини: її реакція та слова, коли вона почула про злочин. Мала найкращу з-поміж усіх можливість улаштувати «нещасні випадки» й дізнатися про пістолет, проте навряд чи попсувати машину, і водночас загальний задум злочину начебто перевищує її інтелектуальний рівень.

Мотив: немає (хіба що ненависть із певної невідомої причини).

Примітка: детально вивчити її минуле та характер стосунків з Н. Б.

B. Її чоловік. – Див. вище. Краще підходить на роль того, хто міг пошкодити гальма.

Примітка: варто побесідувати.

C. Син. – Мабуть, виключається.

Примітка: варто побесідувати. Може надати цінну інформацію.

D. Містер Крофт. – Підозру викликає лише та обставина, що ми зустріли його на сходах, коли він піднімався в спальню. Мав наготові правдоподібне пояснення… яке могло бути й вигаданим! Про його минуле невідомо нічого.

Мотив: немає.

E. Місіс Крофт. – Підозрілі обставини: немає.

Мотив: немає.

F. Місіс Райс. – Підозрілі обставини: цілком мала можливість. Попросила Н. Б. принести їй накидку. Свідомо намагалася створити враження, наче та схильна до вигадок і її розповідям про «випадковості» довіряти не можна, а на момент самих інцидентів у Тевістоку Ф. Р. не було. Де вона пропадала?

Мотив: зиск? – дуже малоймовірно; ревнощі? – можливо, але не підтверджується наявними фактами; страх? – теж можливо, але не підтверджується наявними фактами.

Примітка: побесідувати на цю тему з Н. Б., яка може пролити світло на відповідні неясності. Не виключено, що тут є зв’язок зі шлюбом Ф. Р.

G. Містер Лазарус. – Підозрілі обставини: загалом мав можливість. Пропонував купити портрет. Стверджував, що з гальмами все гаразд (зі слів Ф. Р.). Міг перебувати в окру́зі ще до п’ятниці.

Мотив: немає (хіба що корисливий – див. вище); страх? – малоймовірно.

Примітка: встановити місцеперебування Дж. Л. до приїзду в Сент-Лу. З’ясувати фінансовий стан фірми «Аарон Лазарус і син».

H. Старпом Челленджер. – Підозрілі обставини: протягом усього минулого тижня перебував поблизу, тож мав добру можливість улаштувати «нещасні випадки». Приїхав через півгодини після вбивства.

Мотив: немає.

I. Містер Вайз. – Підозрілі обставини: пішов з контори до того, як у Н. Б. стріляли в саду при готелі. Мав добру можливість. Заявляв про категоричну відмову останньої продавати «Дім на околиці», що видається сумнівним. Потайливий за натурою. Ймовірно, знав про пістолет.

Мотив: зиск? – деяка вірогідність існує; кохання або ненависть? – із його темпераментом, можливо; страх? – малоймовірно.

Примітка: дізнатися, кому закладено будинок. З’ясувати, як ідуть справи у фірми Вайза.

J.? – Участь стороннього, тобто J., не виключена, але тільки як спільника когось із вищеперелічених підозрюваних. У цьому разі він, найвірогідніше, пов’язаний з A., D. та E. або F. Його наявність пояснила б: 1) те, що Еллен не здивувалася злочину й на позір зловтішалася з нього (хоча це можна приписати і тому радісному збудженню, яке природно викликає смерть у представників її класу); 2) причину, з якої Крофт із дружиною винайняли сторожку; 3) ймовірну підставу для страху Ф. Р. за збереження своєї таємниці або її ревнощів.

Пуаро спостерігав за мною, доки я читав.

– Вийшло дуже «по-вашенськи», чи не так? – зауважив він не без гордості. – Пишу я англійською автентичніше, ніж розмовляю.

– Чудова робота, – палко промовив я. – Усі варіанти розкладено по поличках, куди вже зрозуміліше.

– Так, – задумливо видобув детектив і забрав свій список назад. – А до того ж одне з цих імен, мій друже, особливо впадає в око. Чарльз Вайз – він мав найкращу можливість. І в нього є аж два мотиви на вибір. Ma foi, якби це був список учасників перегонів, він би став фаворитом, n’est-ce pas?[66]

– Вайз, безумовно, викликає найбільші підозри.

– Одначе ви, Гастінґсе, вірний собі: для вас що менш вірогідно, то краще. А все тому, поза сумнівом, що детективних романів перечитали. Але в реальному житті, у дев’яти випадках з десяти, злочинець – найімовірніший та найочевидніший із підозрюваних.

– Невже ви вважаєте, що і цього разу так?

– Проти