Олександр Михайлович Кривуля - Філософія: Навчальний посібник.

355

Хантінгтон С. Там само. – С. 94, 96.

(обратно) 356

Кожев А. Понятие Власти. – М.: Праксис, 2006. – 192 с.

(обратно) 357

Див.: Вятр Е. Социология политических отношений. – М.: Прогресс, 1979. – С. 158.

(обратно) 358

Біхевіоризм — від англ. behavior - поведінка. Як напрямок і методологічна установка, так і термін прийшли з психології. За цим вченням, психологічні теорії повинні базуватися на спостереженнях і експериментах. Тільки зовнішня поведінка людини, а не її заяви про власні думки й самосвідомість, може бути науково зафіксованою. Див.: Райл Гилберт. Понятие сознания. – М.: Идея-Пресс, Дом интеллектуальной книги, 1999. – С. 316–319.

(обратно) 359

Тут прикладом може слугувати відоме визначення Т. Парсонса: «Влада - узагальнене право вимагати виконання обов’язків в ім’я досягнення колективних цілей». Парсонс Т. Общий обзор // Американская социология. Перспективы, проблемы, методы. – М.: Прогресс, 1972. – С. 374.

(обратно) 360

Визначення Стівена Лукеса. Цит. за Norman P. Barry. An Introduction to Modern Political Theory. Second Edition. – London: 1989. – P. 84.

(обратно) 361

Вятр Е. Социология политических отношений. – М.: Прогресс, 1979. – С. 158.

(обратно) 362

Канетти Э. Масса и власть. – М.: Ad Marginem, 1997. – С. 304–305.

(обратно) 363

У німецькій мові слово «Macht» одночасно означає «влада» і «сила» і походить, як вказував Е. Канетті, від готського кореня «magen» (vermigen), що означає «мати змогу». Англійське «power» одними зі значень теж має «владу» й «силу». Українською мовою ми інколи також вживаємо слово «сила» в значенні «змога», наприклад, «бути в силі».

(обратно) 364

Див.: Norman P. Barry. An Introduction to Modern Political Theory. Second Edition. – London, 1989. – P. 97–101.

(обратно) 365

Вебер М. Про деякі категорії соціології розуміння // Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика. – К.: Основи, 1998. – С. 136.

(обратно) 366

Вебер М. Три чисті типи легітимного панування // Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика. – К., 1998. – С. 157–172.

(обратно) 367

Вебер М. «Объективность» социально-научного и социально-политического познания // Вебер М. Избранные произведения. – М.: Прогресс, 1990. – С. 390 – 391.

(обратно) 368

Вебер М. Политика как призвание и профессия // Вебер М. Избранные произведения. – М.: Прогресс, 1990. – С. 645.

(обратно) 369

Habermas J. Faktitit ä t und Geltung. Beitr ä ge zur Diskurstheorie des Rechts und des demokratischen Rechtsstaats. – Fr. a. M.: Suhrkamp Verlag, 1992.

(обратно) 370

Фуко М. Історія сексуальності. Т. 1. – Х.: ОКО, 1998. Фуко М. Історія сексуальності. ТТ. 2, 3. – Х.: ОКО, 1999. Фуко М. Наглядати і карати. – К.: Основи, 1998. Фуко М. История безумия в классическую эпоху. – СПб.: Университетская книга, 1997; Фуко М. Рождение клиники. – М.: Смысл, 1998.

(обратно) 371

Фуко М. Надзирать и наказывать. Рождение тюрьмы. – М.: Ad Marginem, 1999. – С. 310.

(обратно) 372

Foucault M. Power/Knowledge: selected interviews and other writings. 1972–1977. – Brighton: 1980. – P. 119.

(обратно) 373

Уолцер М. Компания критиков: Социальная критика и политические пристрастия XX века. – М.: Идея-Пресс, Дом интеллектуальной книги, 1999. – С. 301.

(обратно) 374

Мертон Р. К. Социальная структура и аномия // Социологические исследования. – М., 1992, № 2-4.

(обратно) 375

У наведеній таблиці «+» позначає «прийняття»; «-» - «відкидання»; «+—» - «відкидання пануючих норм і заміна їх новими».

(обратно) 376

Від лат. conformis - схожий, подібний. У соціології поняття конформізму означає некритичне прийняття й дотримування панівних стандартів поведінки й діяльності.

(обратно) 377

Коэн Альберт К. Отклоняющееся поведение и контроль над ним // Американская социология. Перспективы, проблемы, методы. – М.: Прогресс, 1972. – С. 289-290.

(обратно) 378

Дюркгейм Э. Самоубийство: Социологический этюд.