Олександр Михайлович Кривуля - Філософія: Навчальний посібник.

– М.: Мысль, 1994. – С. 237–239.(обратно) 379

Див.: Парсонс Т. Система современных обществ. – М.: Аспект Пресс, 1998. – С. 15–45; Парсонс Т. О структуре социального действия. – М.: Академический Проект, 2000. – С. 93–153; 415–562.

(обратно) 380

Вригт Г. Х. фон. Нормы, истина и логика // Вригт Г. Х. фон. Логико-философские исследования: Избр. тр. – М.: Прогресс, 1986. – С. 290.

(обратно) 381

Див.: Хабермас Ю. Моральное сознание и коммуникативное действие. – СПб.: Наука, 2000.

(обратно) 382

Хабермас, Юрген. Вказаний твір. – С. 49–50.

(обратно) 383

Хабермас Ю. Там само. С. 104.

(обратно) 384

Рорти Р. Философия и зеркало природы. – Новосибирск: Издательство Новосибирского университета, 1997. – С.194.

(обратно) 385

Див.: Грязнов А.Ф. Феномен аналитической философии в западной культуре XX столетия // Вопросы философии, 1996, №4. – С. 37.

(обратно) 386

Цит. за: Рюс, Жаклін. Поступ сучасних ідей: Панорама сучасної науки. – К.: Основи, 1998. – С. 448.

(обратно) 387

The Philosophy of Language (edited by A. P. Martinich). Third edition. – New York. Oxford. 1996.

(обратно) 388

Вказаний поділ на три області вивчення мови бере початок у ідеях американського філософа Чарльза Морріса (1901-1979), який, створюючи в 30-ті роки семіотику як загальну науку про знакові системи (мова є одною з таких систем), виділив три семіотичні виміри: синтаксис, семантику й прагматику. Синтаксис вивчає відношення знаків між собою, семантика - відношення знака з означуваним, прагматика - відношення знака з його інтерпретатором. Див.: Моррис Ч. У. Основания теории знаков // Семиотика. – М., 1983. – С. 37–39.

(обратно) 389

Соссюр, Фердинанд де. Труды по языкознанию. – М.: Прогресс, 1977. – С. 31–285.

(обратно) 390

Соссюр, Фердинанд де. Там само. С. 148.

(обратно) 391

Термін «дихотомія» походить з давньогрецької і значить послідовний поділ чогось цілого на дві частини, а за тим кожної частини знову на дві і т. д. Перша дихотомія стосувалась поділу мовленнєвої діяльності на мову й мовлення.

(обратно) 392

Соссюр, Фердинанд де. Там само. С. 145.

(обратно) 393

Витгенштейн Л. Логико-философский трактат // Витгенштейн Л. Философские работы. Часть I. – М.: Гнозис, 1994. – С. 3.

(обратно) 394

Витгенштейн Л. Философские исследования // Витгенштейн Л. Философские работы. Часть I. – М.: Гнозис, 1994. – С. 90.

(обратно) 395

Див. Остин Дж.Л. Слово как действие // Новое в зарубежной лингвистике. Вып.17. Теория речевых актов. Сборник. – М.: Прогресс, 1986. – С. 22–129.

(обратно) 396

Гердер И. Г. Идеи к философии истории человечества. – М.: Наука, 1977. – С.6.

(обратно) 397

Мосс М. Техники тела // Человек. 1993. – №2. – С. 64–79.

(обратно) 398

Див.: Будагов Р. А. История слов в истории общества. –М.: Просвещение, 1971. – С. 108–133; Лисюткин О. М. К вопросу о становлении категории «культура» (XVIII-XIX вв.) // Философские науки. – 1982. – №3. – С. 98–105.

(обратно) 399

Пелипенко А. А., Яковенко И. Г. Культура как система // Человек. 1997. – №5. – С. 83.

(обратно) 400

Див.: Неизвестный Э. Катакомбная культура и власть // Вопросы философии. – 1991. – № 10.

(обратно) 401

Див.: Стёпин В. С. Культура // Вопросы философии. – 1999. – №8. – С. 61–71.

(обратно) 402

Див.: Пассмор Дж. Культурные универсалии // Философские науки. – 1990. – № 11. – С. 110–114.

(обратно) 403

Див. у кн.: Смелзер Н. Социология. – М.: Феникс, 1998. – С. 45–46.

(обратно) 404