Олександр Михайлович Кривуля - Філософія: Навчальний посібник.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Див.: Матурана У., Варела Ф. Древо познания. – М.: Прогресс-Традиция, 2001. – С. 40-46.
(обратно) 333“Соціальні системи взагалі утворюються виключно завдяки комунікації”. См.: Луман Н. Власть. – М.: Праксис, 2001. – С. 13.
(обратно) 334Августин Блаженный. О граде божием // Творения блаженного Августина епископа Иппонийского. Часть 5. – Киев, 1907. – С. 63.
(обратно) 335Бэкон Ф. Великое восстановление наук // Бэкон Ф. Сочинения в двух томах. Т.1. – М.: Мысль, 1971. – С. 168.
(обратно) 336Див.: Коллингвуд Р. Дж. Идея истории. Автобиография. – М.: Наука, 1980. – С. 207.
(обратно) 337Ясперс К. Истоки истории и ее цель // Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М.: Политиздат, 1991. – С. 271.
(обратно) 338Ортега+и+Гассет Х. История как система // Вопросы философии. – 1996. – №6. – С. 97–99.)
(обратно) 339Там само. С. 97.
(обратно) 340Глибокі розвідки з приводу оповідального характеру історії, часу в історії і конструювання історичного часу дав у своїх творах сучасний французький філософ Поль Рікьор (1913-2005): Див. Рикёр П. Время и рассказ. Т. 1. Интрига и исторический рассказ. – М., СПб.: Университетская книга, 1998. – 313 с.; Рикёр П. Время и рассказ. Т. 2. Конфигурация в вымышленном рассказе. – М., СПб.: Университетская книга, 2000. – 224 с.; Рикёр, Поль. Память, история, забвение. – М.: Издательство гуманитарной литературы, 2004. – 728 с.
(обратно) 341Трёльч Э. Историзм и его проблемы. – М.: Юрист, 1994. – С. 620.
(обратно) 342Зиммель Г. К вопросу о философии истории // Зиммель Г. Избранное. Том первый. Философия культуры. – М.: Юрист, 1996. – С. 534.
(обратно) 343Ясперс К. Истоки истории и ее цель // Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1991. – С. 245.
(обратно) 344Див.: Манхейм К. Консервативная мысль // Карл Манхейм. Диагноз нашего времени. – М.: Юрист, 1994. – С. 593–600.)
(обратно) 345Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні // Чижевський Д. Філософські твори: у 4-х тт. Т. 1. – К.: Смолоскип, 2005. – С. 15–18.)
(обратно) 346Крёбер Ф. Конфигурации развития культуры // Антология исследований культуры. Т. 1. Интерпретация культуры. – Спб., 1997. – С. 485.
(обратно) 347Боас Ф. Эволюция или диффузия? // Антология исследований культуры. Т.1. Интерпретация культуры. – СПб., 1997. – С. 347.
(обратно) 348Див.: Уайт Л. Концепция эволюции в культурной антропологии. История, эволюционизм и функционализм как три типа интерпретации культуры // Антология исследований культуры. Т. 1. Интерпретация культуры. – СПб., 1997. – С. 536–590.
(обратно) 349Див.: Парсонс Т. Система современых обществ. – М., 1998. – С. 43–45.
(обратно) 350«Соціетальним співтовариством» Парсонс називає інтегративну підсистему суспільства, функцією якої є поєднання системи норм з колективною організацією, котра має єдність і внутрішню логіку. Або в іншому місці: «Соціетальне співтовариство являє собою складну сітку взаємопроникненних колективів і колективних лояльностей, систему, для якої характерні диференціація і сегментація». См.: Парсонс Т. Система современных обществ. – М., 1998. – С. 23, 26.
(обратно) 351Гегель Г. В. Ф. Философия истории. – СПб.: Наука, 1993. – С. 65.
(обратно) 352Маркс К. К критике политической экономии. Предисловие // Маркс К., Энгельс Ф. Избранные сочинения в 9+ти томах. Т.4. – М., 1986. – С. 138.
(обратно) 353Фукуяма Ф. Конец истории? // Вопросы философии. – 1990. – №3. – С.135.
(обратно) 354Хантінгтон С. Захід: унікальність versus універсалізм // Філософська думка. – 1999. – №1–2. – С. 84.
(обратно)Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Філософія: Навчальний посібник.», після закриття браузера.