Кайла Броді-Тернер - Легенди Ґотліну, Кайла Броді-Тернер

Гончар озирнувся на хлопця, обдарувавши презирливим поглядом.

–Он там, ліворуч. Обирай.– хмикнув він.

Айріал зробив крок до полиці й узяв сріблясту посудину, покрутивши її в руках.

–Двісті п'ятдесят меррид.– підсумував гончар.

Айріал кинув на стіл мішечок золотих монет. Забрудненими всохлою і місцями ще вологою глиною пальцями, гончар перекинув мішечок і перебирав монети.

–Тут забагато...

–Я розбив кілька ваз.– нагадав Айріал.

Гончар оглянув його, коротко кивнувши.

–Ви навіть не запитаєте навіщо він мені? – здивувався Айріал.

–Це – тюремна посудина.–знизав плечима гончар.–Відомо навіщо.

Повернувшись до лікарні, він кинув вазу в руки Фібі.

–Молодець, красунчику. Я теж не гуляла, поки ти відлучався.

Вона змахнула рукою і на ліжку поруч із тілом опинилася душа Арлани.

–Сподіваюся, це вона... – закінчила Фібі.

–Тобто сподіваєшся? – розлютився Айріал.

–Я не бачу душі сирен.

–Чому вона непритомна?

–Ну... формально, я не дала їй відійти. Схоже, вона ображена.

–Що це за коло навколо неї? – запитав Айріал, звернувши увагу, що над напівпрозорою Арланою світилося червоне півколо.

–Це силове поле. Думаю, красуня не хотіла, щоб хтось до неї наближався.

–Тобто ти бачиш? – роздратовано запитав він.

–Поле так.– відповіла Фібі.– Але не душу.

У палату увійшла Вайолет.

–Це що таке?!– крикнула вона.– Не можна виривати душу, що відійшла! Вона може помститися!

–Недовго тобі ще правити, сестрице.– Фібі розреготалася, відкрила посудину і промовила закляття.

Тіло Вайолет скували пута темно–фіолетової рідини і вона, розчиняючись у ній, перелилася у вазу. Фібі забрала вазу в одну зі скляних шаф у палаті, де стояли медичні судна і вази з зіллям. Наклавши на тіло Арлани нетлінне заклинання, помістила на верхній поверх, де тіла пацієнтів насичувалися.

–Коли ти повернеш її? – запитав Айріал, дивлячись на душу коханої.

–Коли душа прокинеться. Вона не хоче поки що до тіла, насильно вона не з'єднається з ним. Душі дуже примхливі.

 Коли в лікарню прибували нові нещасні душі, відокремлені від тіла насильно, Фібі харчувалася силами померлих і бачила їхні сни. Дуже швидко Лікарню стали іменувати Мавзолеєм, помічаючи, що маги не повертаються звідти. Одного разу, харчуючись, Фібі побачила сон однієї ясновидиці, в якому побачила свою жорстоку смерть від рук нащадка клану Рамони. Вона чітко побачила Дженніфер і Кріса, і зрозуміла, що всі лінії доль ведуть їх обох до Ґотліну. Фантом принесе з собою амулет сонця, який визволить Вайолет із в'язниці. Ельга порушить загальний порядок Мавзолею, завдяки тому, що знайде свою силу. Фібі буде переможена, її відправлять до в'язниці душ. Побачивши таке майбутнє, Фібі наказала сестрам викинути тюремну посудину з Вайолет у море, знайти фантом і відібрати в нього амулет, потім викликала до себе Айріала й повідомила, що знищить тіло Арлани, якщо він не винищить клан Рамони й захисників Ґотліна. Ельгу потрібно зупинити й забрати її силу, Яснооку та її сім'ю знищити, захисників Ґотліна тримати подалі від Мавзолею. Але сестри викинули в море вазу з зіллям сну, переплутавши їх із тюремною, а амулета у фантома так і не виявили.

Сам Айріал не надто вірив у допомогу Фібі, а тому звернувся до відьом Кігтя, які підказали, що шанс є, якщо знайти істинно любляче серце і помістити його в її тіло. Але душа Арлани прокинулася, відчувши таке майбутнє, і покинула Мавзолей. Одного разу повернувшись до коханої і, не знайшовши її, Айріал озвірів. Він залякав Фібі, розніс більшу частину Мавзолею, знищивши тіла тих, хто покоївся. Він повідомив, що не стане порушувати порядок майбутнього. Відтоді він змінив зовнішній вигляд, щоб ніхто більше не знав у ньому того Айріала, який втратив усе. Він знайшов шляхи до Еймарка, Анжели та Ліліт. Створюючи свій клан, у якому єдина мета: не допустити появи чотирьох леді темряви, які завадять йому втілити свою мету. Згадавши про ідею померлої коханої, він вирішив створити певний процес сортування магів, відстежуючи їхні пориви і внутрішню тягу до різних аспектів сили. Створивши першу ініціацію, він увібрав дари Хельґи і Хельса, залишивши їх живими в обмін на їхнє немовля, в якому відчув неймовірну силу. Він сподівався увібрати її, коли дитина підросте. Відтепер він був Містифікатором. Спраглим повернути колишнє щастя, але з кожним кроком відштовхував його все далі й далі.

2017 рік. Маєток Брока

Повільно вставши з мармурової підлоги, у своєму маєтку, Брок похитнувся. Сили й справді відступали, він ставав слабким і безпорадним. Але примари минулого не покидали його. Кілька днів він просто сидів у своєму величезному будинку і почувався самотнім. Думки не йшли з його голови, і він довго намагався забути про все, що переслідувало його. Айріал відчув прибуття Старли до того, як вона з'явилася. Збивши його з ніг потоком світла, вона розреготалася.