Ірина Айві - Дівчина з секретом, Ірина Айві
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Сьогодні неділя, а це означає, що мені доведеться просидіти у цьому домі цілий день, чого робити мені ніяк не хотілося.
В першу ж ніч на новому місці, донька міцно спала, на відміну від мене. Я кілька разів вставала з ліжка та йшла до її кімнати, щоб перевірити чи все в порядку, тому з ранку почувалася геть розбитою, а ще треба придумати план, як уникати зустрічей з Алексом.
Хтось стукав у двері. Цим "хтось" виявився Алекс Фролов.
---- Доброго ранку. Спускайся на сніданок, заодне і поговоримо.
---- Я краще пізніше. Ліза ще спить, а мені не хочеться залишати її без нагляду.
---- Не хвилюйся, у її кімнаті є радіоняня. Якщо донька прокинеться ми одразу почуємо.
---- Добре, зараз спущуся, ---- здалася я.
В момент коли він розвернувся, щоб вийти з кімнати у мене виникло наївне дитяче бажання покривитися йому й послати до біса. Взявши себе в руки ще раз заглянула до Лізи, щоб переконатися, що вона спить. На вихідних у неї не було правил, то ж я дозволяла їй спати скільки завгодно.
Через п'ятнадцять хвилин я зайшла на кухню, де мене вже чекав Алекс. Мені вистачило лише одного його погляду, щоб моє серце забилося частіше.
---- Наш перший сніданок. Можу я запропонувати тобі келих вина?
---- Ні, дякую. Зранку я волію мати ясну голову.
---- Щоб знову сперечатися зі мною?
Останок сніданку я повністю ігнорувала його бажання підтримати розмову. Хай і не мріє, що якщо я у його домі, то робитиму все, як накаже господар.
Коли Ліза була одягнена та нагодована їй захотілося оглянути весь будинок. Алекс більше не докучав мені, закрившись у своєму кабінеті.
---- Мамо, тут так красиво. Поглянь там басейн. А мені можна в ньому плавати?
---- Тільки коли я поряд, сонечко.
---- Або тато! ---- Це дуже великий будинок, але найбільше мені подобається моя кімната, ---- раділа донечка.
За обідом до нас приєднався Алекс, схоже він уже завершив всі свої важливі справи. У джинсових шортах й легкій білій футболці, він виглядав чортом - спокусником, а я не використала ні грама косметики, щоб хоч трохи виглядати привабливо.
Ліза знову всілася поряд з ним і коли за одну мить їй вдалося розлити сік та перекинути тарілку з їжею, я думала Алекс розлютиться й вижене нас. Та він спокійно попросив Катю все прибрати й принести доньці нову порцію їжі. А коли дівчина все принесла взявся власноруч годувати Лізу. Схоже їй це подобалося, бо вона із задоволенням відкривала рота, коли татко наближав ложку з кашею. Коли новоспеченому татусеві так легко вдалося нагодувати доньку я сказала, що пора іти вкладатися на післяобідній сон.
---- Мам, мені обов'язково лягати зараз спати?
---- Лізок, ну ти ж знаєш, що усі дітки лягають спатки після обіду.
---- Принцесо, тобі потрібні сили, щоб потім ти змогла догнати мене у грі "Хто швидше".
Слова Алекса подіяли так, як треба. Ліза слухняно взяла мене за руку і ми разом пішли до її кімнати. Донька заснула швидко, а я не знаючи чим себе зайняти почала гортати журнал.
---- Настю, мені потрібно поговорити з тобою. Можна увійти?
---- Заходь! Все одно ж не відчепишся.
---- Схоже наша донька набагато швидше освоїлася на новому місці ніж ти.
---- Це нормально. Що ти хотів мені сказати?
Алекс відповів не зразу.
---- Завтра у нас будуть гості , мама теж приїде ---- він підійшов до мене і поклав свої руки мені на плечі .
---- Я хочу, щоб ти перебралася до моєї спальні. Катя допоможе тобі перенести речі.
---- Ні, Алексе! Ми так не домовлялися, -- скрикнула я.
Взявши мене за підборіддя Алекс заглянув прямо в очі.
---- Ми ж одружилися, а місце дружини поряд з чоловіком.
---- Ти прекрасно знаєш, що я не горіла бажанням виходити за тебе. Я поступилася перед твоїми погрозами, але навіть не мрій, що я виконуватиму будь-яку твою дурну забаганку. Не змушуй мене, Алексе.
---- Хіба я вимагаю від тебе чогось надзвичайного? ---- в його словах я відчула злість. ---- У нас спільна дитина, спільний дім і життя теж має бути спільним. Ми маємо йти на зустріч одне одному. Це єдине правильне рішення.
Його наполегливість роздратувала мене. Скинувши з себе його руки я закричала: ---- У нас немає нічого спільного, ---- зробивши кілька кроків назад і кидаючи виклик, заглянула в його очі.
---- Ми ніколи не станемо близькими, тому що ....
---- Он як? ---- його очі спалахнули. ---- Ми вже були близькі, забула? Тоді тобі не знадобилося багато часу, щоб влягтися в ліжко з незнайомцем.
Я здригнулася, як від удару, але не встигла відповісти, ---- Алекс загрозливо підступив до мене.
---- Завтра ти переберешся в мою спальню. А ввечері познайомишся з нашими гостями. Вони приїдуть близько сьомої вечора. Одягни що-небудь красиве ... жіночне. Це наказ!
---- Ти варвар! ---- не голосно, але з силою сказала я. ---- Ти просто дикун. Я помилилася, давши згоду на цей шлюб.
---- Заспокойся! ---- Алекс, схоже вже встиг взяти себе в руки. Він знову обійняв мене і несподівано поцілував в губи. Я спробувала вирватися, але ці спроби нічого не дали. Чоловік сам обірвав поцілунок, коли вдосталь зім'яв мої губи.
---- Всі проблеми між чоловіком і дружиною легко вирішуються вночі, ... в ліжку, ---- з легкою усмішкою сказав він й знову поцілував мене в губи, але тепер повільно та чуттєво.
Я мимоволі затремтіла, відчуваючи тепло його бажання. Мої губи розкрилися, впускаючи його язик, а з грудей вирвався протяжний стогін від задоволення.
---- Ти сказала, що між нами немає нічого спільного, але це не так. Може того, що є не так вже й багато, але у багатьох не має й цього.
Він провів рукою по моїй щоці.
---- Ти ще сама попросиш мене, Настю. Обіцяю!
---- Ні! ---- тремтячим шепотом відповіла я, ---- клянуся, цього ніколи не станеться. Не дочекаєшся!
Він посміхнувся, нахилився й поцілував мене в шию, туди де шалено пульсує венка.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дівчина з секретом, Ірина Айві», після закриття браузера.