Ніколь Кові - Особливо небезпечний , Ніколь Кові

-Бери вище, Шелбі.-кажу я.-Ти мій друг. Тому ми з тобою в одному човні.

-Хай йдуть до біса такі друзі.-бурчить він.

Ми втрьох пересікаємо залу і я помічаю Тайлера в наручниках, який сидить на стільчику.

-Браво, Кем. Твої пси мене впіймали. Що далі?-дратується він і я вже просто зараз готовий вдарити його в обличчя. Вибити з нього дух і змусити харкати корвʼю.

Та замість цього я сідаю в крісло навпроти, Шелбі приземляє свій зад на край стола, а Юджин стоїть поряд з Тайлером, склавши руки на грудях. Ще двоє хлопців стоять трохи далі, біля виходу, а решта чекає на вулиці.

-Краще не дратуй мене, зрозумів?-гаркаю я і відчуваю лише ненависть до власного брата. Чи це погано? Не знаю, не впевнений. Хай там як, та я завжди був чужим у тій сімʼї і не відчуваю себе винним за щось.

-Інакше вбʼєш мене, Кем? Не думаю, що це гарна ідея.-продовжує Тайлер.

Я борюсь з бажанням, гаркнути, що вбити його буде надто легко і я навіть оком не змигну. Бо він для мене ніхто. Чужий. А Софі... Софі найдорожча людина в моєму житті і я не за неї не тільки Тайлера можу вбити, а й змушу весь світ встати на коліна.

-Кажи мені, чим ти шантажуєш Керр.-кидаю я і хлопець підіймає брови. Певно від здивований, що я про це знаю. Але перед тим як вести якісь інтрижки, йому варто було навчитись грати. Він ще надто малий і недосвідчений, щоб протистояти мені.

-Про що це ти? Ми кохаємо один одного.-дратується він і я стискаю зуби. Чути це надто важко. Боляче і огидно.

-Тайлер, не грайся зі мною, бо ця гра погано скінчиться.-попереджаю я на повному серйозі. Ще одне слово про кохання і я вибʼю з нього дух.

Тайлер сміється і я ледь тримаюсь, аби не порахувати усі його зуби.

-Софі бляха гарна. Сексуальна. Я розумію, чому ти так бісишся. Важко втрачати таку красуню. Як ти взагалі зміг її досягнути? Вона така неприступна.-продовжує Тайлер і я встаю з місця. Кров закипає, а руки сверблять заїхати йому в пику.

-Я мав певні важелі.-гарчу я і той киває.

-Ось і я маю такі важелі.

Я більше не витримую і таки вдаряю кулаком йому просто в носа. Юджин притримує стільчик, щоб той не полетів разом з ним і Тайлер кричить від болю.

-Придурок! Я вбʼю тебе!

Певно важко знову прощатись з носом, коли вій щойно загоївся.

-Кажи, Тайлер, бо я не маю багато вільного часу.-гарчу я, знову відступивши на крок назад.

Той торкається руками в кайданках крові на обличчі і корчиться.

-Йди до біса, Кем!

Я знав, що це буде важко, та не розраховував, що аж настільки. Тайлер трусливий. Дивно що він протирамався так довго. Та мені вже набридло чекати доки він відповість.

Я дістаю з-за поясу пістолет і приставляю до плеча брата.

-Рахую до трьох.-попереджаю я, дивлячись йому просто в очі.

-Ти цього не зробиш.-каже брат, вірячи у свої слова. А дарма.

-Один, два, три.-швидко рахую я і стріляю.

Тайлер кричить так, немов йому відрізали пальця. Рана одразу починає кровити, а я навіть не повів бровою. Певно це і є показник моєї ненависті до нього.

Я киваю Юджину і той починає розбиратись з раною. Пуля пройшла на виліт, тому лишається тільки роздягти хлопця, обробити і перематати рану, аби він не сконав від втрати крові.

-Ти хворий, Кем! Я посаджу тебе за це! Ти згниєш в колонії, нікому не потрібний! Гадаєш Керр навідається до тебе? Ні! Бо вона лишиться зі мною! Ти підписав собі смертний вирок!

-Стулись, виродок!-гарчить Шелбі, не витримавши потоку слів і Юджин бʼє Тайлера кулаком в живіт. Той врешті замовкає і через кілька хвилин, коли все готово я продовжую.

-Кажи чим ти шантажуєш Керр, інакше наступною буде нога.-попереджаю я. Блідий Тайлер хвилину мовчить, певно роздумуючи чи я не жартую і врешті відкидає голову назад.

-Я пообіцяв не подавати на тебе до суду за побиття, якщо вона виконуватиме мої накази і триматиметься подалі від тебе.-кидає хлопець і закочую очі.

Пташка... Вона досі грає в хорошу дівчинку і вважає, що рятує мене. Я б і без неї впорався з братом. Це лише питання часу.

Та всередині раптом розливається тепло. Може в неї все ж є якісь почуття, якщо вона так яро рветься мене захищать? Може вона і справді не хотіла зраджувати? Може я справді чогось не знаю чи не розумію?

Хай там як, я подумаю про це пізніше.

-З цього моменту ти забуваєш про існування Керр і точно не йдеш в поліцію. Бо щойно ти це зробиш, я без вагань відправлю кулю в твоє серце.-гаркаю я і сховавши свою іграшку за пояс джинсів, крокую до виходу.

Я лишаю хлопців в амбарі з надією, що вони все пояснять Тайлеру самі. Бо якщо я ще хоч хвилину з ним поговорю, боюсь не втримаюсь.

Я довіряю Шелбі як собі, тож він впорається.

Впорається, що б там не було.