Джулія Рейвен - Секс-сусід напрокат, Джулія Рейвен

— А ще мені з Дейзі нікуди йти і я дуже хочу тебе трахнути, — у своїй звичній манері розмовляти додав він і розсміявся. Заливисто і голосно, насолоджуючись моєю реакцією.

— О господи, ти нестерпний! — похитала головою, підскочивши на ноги. Вологими долонями пригладила неіснуючі складки на комбінезоні. — Живи скільки потрібно, але трахнути, — я затнулась, проганяючи з голови хтиві картинки за його участі, — трахнути мене точно не вийде.

Не можу повірити, що я купилася на його сповідь. А він просто влаштував чергову циркову виставу.

— Не кажи «гоп», поки я від тебе не з'їду, — присік мене впевнено Руслан і відразу засміявся ще голосніше, ніж раніше. — Я вмію тримати своє слово, — він підійшов ближче, і я буквально втиснулася лопатками у стіну, — я живу в тебе, а натомість навчу тебе всій красі плотської любові, — з придихом сповістив сусід.

— Я… я… так не хочу…

— А як ти хочеш, Таню? — у його очах спалахнув грайливий вогник.

— Хочу, щоб ти пішов зі мною на ювілей, — випалила я на одному подиху. Може, і пошкодую завтра про сказане, але зараз я хотіла цього, — в якості мого хлопця.

— Що? — уперше я побачила в очах Руслана щось схоже на подив. Виявляється, і його можна спантеличити. — Тань, не смішно, — з легкою образою додав він.

Серйозно, образився? Чи мені вже здається?

— Я не жартую, Руслане, — промовила на збитому подиху, — я й справді цього хочу.

— Тобі потрібний особистий стриптизер на ювілей батька? — гірко посміхнувся сусід. Ніби ненароком він торкнувся мого плеча, посилаючи по тілу мільйон чуттєвих імпульсів. Один невинний дотик, а мене немов струмом вдарило. — Ну тоді я пас. Але можу дати контакти потрібної людини. Із шикарною фігурою і рухається він як Бог. Чисто по-сусідськи допоможу, — грайливо підморгнув Руслан.

— Господи, та не потрібні мені твої контакти! — не стримавшись, я роздратовано вигукнула.

Що він про себе думає? Весь колишній гарний настрій миттю випарувався примарним серпанком.

Я вперлася в його груди руками і спробувала відштовхнути сусіда. Але марно. Руслан продовжував нависати потужною горою наді мною.

— Що ти верзеш? Ні контакти, ні стриптиз мені від тебе не потрібні! — випалила я, рвучко дихаючи. Гордо підняла підборіддя і, зустрівшись з ним поглядом, зніяковіло додала: — Ти все не так зрозумів… — я затнулася, щоб підібрати правильні слова. — Я хотіла, щоби ти зі мною пішов. Не для того, щоб пожартувати чи якось зачепити тебе. Ні. З тобою я почуваюся… впевненіше? — закінчила запитальної інтонацією. — Я не хочу, щоб Ігор сяяв на святі після всього, що він накоїв, — ледь чутно зізналася, — не хочу…

— Ах, ось у чому справа… — куточків його губ торкнулась усмішка. Погляд ковзнув до відкритого декольте, стегон і повернувся знову до обличчя. — Хочеш насолити чоловікові?

— Так, хочу, — прошепотіла, не приховуючи справжніх намірів.

— Добре, — твердо промовив Руслан. Пальці його невагомо пройшлися моїм плечем до зап'ястя, — мені твій Ігорьок теж ніколи не подобався. Мудак рідкісний. Та й за квартиру мені треба йому помститися.

— То ти згоден?

— Згоден, Тань, — промовив він, погладжуючи кінчиками пальців моє зап'ястя. Я відчувала його міцне тіло, його запах дурманив, — взамін на бажання.

Ну хто б сумнівався, що сусід не проґавить своєї вигоди.

— Я-яке? Переспати з тобою? — я роздратовано повела очима, струшуючи з себе марення.

Маю сумнів, що він попросить щось інше.

— Та ні, це надто просто, — задоволено відказав Руслан.

— Тоді що?

— Нехай це буде для тебе сюрпризом, — дивлячись мені в очі, глухо промовив сусід, — дуже приємним сюрпризом.

 

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно