Михайло Небрицький - Матір порядку, Михайло Небрицький

Вся система влаштована таким чином, що в ній апріорі ніхто не може бути винним. І водночас ніхто з нас не убезпечений від того, що до нього так само увірвуться спецпризначенці, виб’ють двері, зруйнують майно та нашкодять здоров’ю, а потім просто скажуть, що помилилися. І шукати справедливість після такого буде марно. Саме тому уряду вигідно, щоб ми не мали можливості захиститися. Захиститися від свавілля, яке поліцейські чинять щодня й від якого одразу ж відхрещуються, обіцяючи "розібратись". Але хіба вони коли-небудь розбираються? Чи бодай хтось із них поніс належне покарання?

Страх! Страх і відчуття безпорадності – ті почуття, які нав’язують нам можновладці. На їхню думку, ви маєте бути їм вдячні за те, що сьогодні вони прийшли до цієї літньої жінки, а не до вас. І їм вигідно, щоб ви так вважали і боялись їх. Але більше ми їх не боїмося. Тепер ми здатні дати відсіч поліцейському свавіллю. Тепер ми здатні довести їм, що у нас теж є зуби, і за потреби ми їх покажемо.

І наостанок найцікавіше. Прошу уважно поглянути на ці кадри з місця події. Впізнаєте? Це Кіра Валентинівна Михайлова – саме та, яка нещодавно з екрана телевізора казала про те, що ті, хто намагається захистити себе, своїх рідних і свій дім, – апріорі злочинці. І на цьому відео видно, що саме вона керує всім цим парадом. Адже вона – одна з тих перевертнів у погонах, якій дуже хотілося б, щоб громадяни, подібні до сьогоднішньої її жертви, не мали можливості самостійно захиститися.

А от якби у цієї бабусі було кілька кілограмів вибухівки, то всі ці амбали, що ховають обличчя під балаклавами, одразу б отримали по заслугах за свою вседозволеність. З вами був Назиат. Підписуйтесь на мій канал і на добраніч.

Тепер Михайловій все стало зрозуміло. Недарма Лісовий попереджав, що це був лише заспів. Зараз вона почула і наступний куплет. Дискредитувати суперника в очах суспільства – типовий прийом в інформаційній війні. А саме таку сутичку затіяв злочинець. Відтепер все, що скаже поліція на своє виправдання, в будь-якому випадку, буде використане проти неї. Журналісти, швидше за все, також з’явились на місці з подачі Остапова, аби зафіксувати провал правоохоронців.

Кіра скопіювала посилання на відео та розіслала в месенджері Лісовому, Сергію Івановичу і, про всяк випадок, Найді. Такою розбитою, як зараз, вона не почувалася ніколи.

І чому «Назиат»? Що це означає? Поліцейська ввела в пошуковий рядок це слово й виявила, що Ан-Назиат – це 79-та сура Корану, яка починається з клятви про те, що воскресіння неминуче і що воно відбудеться з волі Всевишнього. В ній згадується сюжет про Моїсея (Мусу) та фараона – того самого, який, згідно з книгою Вихід, тримав єврейський народ у рабстві та відпустив лише після того, як Творець обрушив на єгиптян десять кар, і зрештою правитель був змушений звільнити рабів.

Також у сурі йдеться про те, якою буде відплата порочним нечестивцям і тим, хто перетнув межі дозволеного. Крім того, Кіра прочитала, що Назиат – він же Малаікат Аль-Азаб – один з янголів в ісламі, відомий як «янгол покарання», який збирає душі грішників в момент їхньої смерті. Вони грубо виривають душу з тіла покійника та несуть її до прірви.

Оце вже цікаво. Виходить, наш блогер вважає себе янголом, що змушує грішників страждати? Або ж він прагне звільнити народ від гніту? В будь-якому разі цей чоловік ототожнює себе з чимось божественним, здатним змінити світ, зруйнувавши старий устрій і почавши все з чистого аркуша. Можливо, він жадає влаштувати анархію, після якої запанує порядок. Адже не дарма анархію називають матір’ю порядку.

Раптом пролунав дзвінок. Незнайомий номер насторожив слідчу, проте вона все ж вирішила взяти слухавку.

-Алло.

-Доброго вечора, Кіро Валентинівно, – почувши знайомий голос, дівчина відчула нудоту, змішану з нестачею повітря.

-Це ти? – намагаючись стримати гнів, перепитала Михайлова.

-Я теж радий вас чути.

-Що тобі потрібно?

-Мені? Побалакати. Хіба не цього ви бажаєте останнім часом?

-Ні. Я бажаю, Миколо, запроторити тебе за ґрати якомога швидше.

-Авжеж, Кіро Валентинівно, але для всього свій час. Бо все буде рівно таким чином, як має бути.

-Філософствуєш?

-Якби я не ставився філософськи до всього, що відбувається, то, напевно, вже давно збожеволів би.

-У мене складається враження, що ти вже.

Після цих слів слідчої у слухавці пролунав мефістофельський сміх.

-Ні, пані капітан. Розумієте, справа в тому, що будь-яка дія має наслідки. Десь вони більш виражені, десь менш, але найцікавіше те, що цих наслідків багато хто боїться, а тому не виконує жодних дій. Проте бояться вони лише того, як ці наслідки обернуться проти них самих, зовсім не думаючи про те, як вони вплинуть на інших. Звідси й виникає страх. Страх перед невідомим.

-Про що ти говориш?

-Я кажу про те, що багато хто просто боїться вам протистояти, побоюючись, що це обернеться виключно проти них. А відбувається це лише тому, що цю хибну думку нав’язали їм ви. Але, як показує практика і досвід минулих років, протистояти вам цілком можливо, при тому, іноді досить успішно. І скоро це зрозуміють і інші. І тоді вся ваша корумпована, кровожерлива зграя, разом із тими, кого ви захищаєте від народу, поплатиться за свою жорстокість і жадібність. Ваші продажні суди та прокурори більше не зможуть ховатися за законами, що захищають лише їх. Відтепер справедливість запанує всюди.

-Тобто, ти називаєш те, що ти накоїв, справедливістю? Ти бачиш, скільки жертв з’явилось через те, що хтось колись послухався твоїх порад? Задоволений плодами насіння, яке ти посіяв?

-Від вашої прогнилої системи жертв набагато більше. До того ж, будь-яке насіння проростає там, де для нього є родючий ґрунт. А ґрунт із доведених до відчаю людей, що втомились від постійної брехні по телевізору, війни та всілякого гніту з боку влади і їхніх посіпак, – це саме той ґрунт, де проросте квітка свободи, якої їм так бракує.