Джейн Б. Бурка - Прокрастинація

на нього, або затягування із пранням до моменту, поки в нього геть не лишалося чистої білизни. Крик його керівника: «Знаєш, компанія не крутиться навколо тебе!» — звучить для Дена так само, як слова його матері: «Ти в сім’ї не один!» А поки голоси людей, які є у вашому житті зараз, звучать, як луна тих голосів, що були у ньому колись, вийти з цих давніх моделей поведінки вам не вдасться.

Вірний супутник. Коли ви переживаєте муки зволікання, залишаєтеся сам на сам із незавершеними проектами, неприйнятими рішеннями або несплаченими рахунками, ви, либонь, увесь час тримаєте на собі ношу прокрастинації. І навіть якщо у вас трапляються моменти, коли ви відчуваєте себе вільними від обмежень, згадка про ваші обов’язки може повертатися і миттєво псувати ваше відчуття свободи.

І якщо прокрастинація може бути постійною ношею, вона також може бути й вірним супутником вашого життя, який нагадує вам про все, що потрібно зробити. Так вона може не давати вам відчувати себе самотнім чи покинутим, адже поруч із вами завжди є думки про списки проектів, які ви і не завершуєте, і не відпускаєте. І хоча все те, що ви несете, може вам докучати, коли ви прокрастинуєте, вам не доводиться ні від чого відмовлятися.

Звісно, є супутники і кращі за ваш безкінечний список боргів. Заведіть собаку. Спробуйте з кимось потоваришувати. Почніть вести щоденник. Прокрастинація — паскудний товариш: вірний, але, як ви вже знаєте, досить проблемний.

Страх близькості: так близько, що аж незручно

Людям, які бояться сепарації, здається, що буде безпечніше, якщо підійти ближче, ближче і ще ближче. На противагу їм, люди, які бояться близькості, відчувають себе комфортніше, коли зберігають дистанцію. Вони завжди напоготові, адже хтось може на них наїхати, потіснити їх, зачепити або пред’являти їм вимоги. Вони покладаються на свою систему радіолокаторів і повсякчас сканують оточення в пошуку сигналів вторгнення. Тривога активується одразу ж, щойно хтось з’являється в кутику екрана радіолокатора, і вони швидко мобілізуються до відступу. Прокрастинація може бути їхнім способом утечі.

Дай їм палець — відкусять руку. Є люди, які вірять, що стосунки їх виснажать. Така людина боїться, що іншим завжди всього мало, і тому вони вимагатимуть більше й більше, допоки не спустошать її до кінця.

Воллі був автомеханіком і розумів, що ця робота не для нього, та пошук нової весь час відкладав. «Якщо ти працюєш на роботі, яка передбачає взаємодію з багатьма людьми, вони постійно від тебе чогось очікують. Вони хочуть познайомитися з тобою ближче, щось знати про твоє життя, кудись ходити після роботи. Якби я працював у якомусь такому місці, я весь час був би роздратований. Хлопці, з якими я зараз працюю, знають, що мені треба дати спокій, і це те, що мені потрібно».

Звісно, інколи Воллі почувався самотньо і йому хотілося мати роботу, яка справді подобалася би йому, але думка про те, що тоді йому доведеться «тренувати» нових людей, аби вони зберігали дистанцію, була йому настільки неприємна, що Воллі залишався на знайомій, хоч і самотній, території. Такою самою була його реакція на думку про те, аби запросити когось додому. «Якщо я запрошу когось випити пива, — каже Воллі, — він затримається допізна. Я не зможу дочекатися, коли він піде». Через те, що Воллі не може заявити про власні межі, він починає сердитися, коли інша людина необачно порушить його негласні кордони.

Якщо моє буде твоїм — що лишиться мені? Якби ви припинили прокрастинувати і насправді щось завершили, то з приємністю зарахували би цей успіх до своїх заслуг. Але так буває не завжди. Чимало прокрастинаторів очікують, що кульмінацією їхньої тяжкої праці й докладених зусиль стане те, що хтось цей успіх присвоїть. Кожен із нас, мабуть, знає таких плагіаторів. Ви могли чути, як на вечірці хтось розповідає ваш жарт так, наче він їхній власний. Ви могли працювати з керівником, який у розмовах з начальством видавав думки підлеглих за свої. Деякі люди так болісно і з розчаруванням переживають те, що хтось може присвоїти їхні заслуги, що радше прокрастинуватимуть, аніж дадуть комусь шанс украсти в них щось, що належить їм по праву. Через те, що їхнє відчуття власного «я» безпосередньо прив’язане до їхніх досягнень, коли їх позбавляють заслуг, їм здається, що їх позбавляють власної ідентичності.

Прокрастинацію можна використовувати як захист від того, що хтось присвоїть твої інтереси. Анна не могла обрати професію і розповідала, як почала сумніватися в тому, чи варто розкривати, навіть самій собі, те, що їй насправді було цікаво. Вона пригадувала, як одного разу оголосила своїй сім’ї, що хоче вчитися грі на фортепіано. І в її графіку раптом опинилися не лише уроки гри на фортепіано, а й заняття з нотної грамоти та композиції. Її завалювали книгами по музиці, компакт-дисками з класикою і плакатами з відомими піаністами. «Усе, чого я хотіла, — це навчитися грати на фортепіано, як мої друзі, а мене затягнуло в музичний вихор, який був мені цілком чужий. Моя ідея заполонила думки моєї матері, тож вона влізла в неї і захопила над нею владу. Це був мені урок: коли я чогось хочу, краще тримати язик за зубами».

Як і Анна, деякі прокрастинатори, на жаль, починають так ретельно захищати власні інтереси й досягнення, що забувають, чого хочуть самі. Якщо ви боїтеся, що повідомите про свої інтереси цьому зрадливому світу, і їх одразу ж присвоять, то можете прожити життя, далеке від ваших справжніх бажань.

Повторення давніх помилок. Деякі люди відкладають на потім початок нових стосунків, бо вирішили не ризикувати і не повторювати негативний досвід з минулого. Якщо вам колись доводилося безпорадно стояти і слухати, як ваші батьки критикують, відкидають, ігнорують чи ображають одне одного, ви могли дійти висновку, що бути з кимось — це наражатися на неприємності. Може, у вас були власні болісні стосунки, що лякали вас. Тож ви затягуєте із запрошенням на побачення, відкладаєте усунення недоліків у вашій зовнішності, уникаєте знайомств із новими людьми та цураєтеся діяльності, що може привести до зближення.

Прокрастинація видається союзником, який захищає вас від того, що вам знову зроблять боляче.

Перевертень всередині вас. Деякі люди переживають про те, на яку людину вони перетворяться під тиском близьких стосунків. Їх турбує те, що за особистістю доктора Джекіла десь ховається містер Гайд. Ви можете показати темний бік своєї натури, який більшість людей побачити не можуть, бо не підходять достатньо близько. А може, в особистих стосунках ви будете таким самим вимогливим та осудливим щодо інших, яким ви є щодо самого себе. Вас може турбувати те, що близькість випустить на волю руйнівну частину вашої натури, «монстра», якого ви за інших обставин тримаєте в