Крістофер Тернер - Пригоди в оргазмотроні

МШ, 404.

(обратно) 484

71

(обратно) 485

Хайльбут, 443.

(обратно) 486

Березень, 1940.

(обратно) 487

Бойовий клич, 139.

(обратно) 488

Згідно з твердженнями Майрона Шарафа, «втікати» було одним з улюблених слів Райха: «Люди втікали від глибин, міцних почуттів, від правди». С. 31.

(обратно) 489

3 травня 1956.

(обратно) 490

МШ, 462. Розширена версія?

(обратно) 491

Лоїс Вайвел, у якої з Райхом на початку 50-х був роман, писала, що єдиною, кого Райх бив у неї на очах, була Єва, «яка вивела його з себе, — то був талант, в якому їй рівних не було»; Єва вказала, що цей інцидент трапився в жовтні 1955 року і додала, що «він і справді побив мене у присутності Вільяма Моїса, і посланням цих побоїв було: “Зійдіть зі своїх мізерних шляхів, ступайте вже на шлях величний”; і позицією, яку зайняла я, було: “Я хочу, щоб мене залишили наодинці, бути такою мізерною і такою віддаленою, як самій того хочеться”».

(обратно) 492

2/2/57.

(обратно) 493

ІО, 195.

(обратно) 494

Flatland Magazine, № 12, «Tail-gunner Joe meets Cockyboo the Clown», 1995, pp. 36–40). [Флетленд Меґезін, ном. 12, «Хвостовий Джо зустрічає клоуна Кокібу», 1995, с. 36–40].

(обратно) 495

ІО, 196.

(обратно) 496

Єва Райх та Каррер допускали можливість умисного вбивства. «Я вважаю, що мого чоловіка Вільгельма Райха вбили», — писала Каррер. Вона знала, що це було не вперше, що в Льюізбурзі вбивають в’язня. 1954 року Вільяма Ремінґтона, колишнього урядового посадовця, якого Елізабет Бентлі звинуватила в приналежності до комуністичної партії, там побили до смерті. За два дні до своєї смерті Райх обмовився, що він попросив аспірин, йому дали дві підозрілі рожеві пігулки, і вони підозрювали, що його отруїли, змовившись проти нього.

Доктор Леон Віткін, начальник медичної служби в’язниці, вислав вміс Райхового шлунку до ФБР, аби вони могли провести тест на присутність неналежних хімікатів. Нічого незвичного не виявили. Але коли прийшли результати експертизи, Каррер та Єва Райх не заспокоїлися, і протистали Віткіну з новою теорією того, що Райх припускав перед ними, що росіяни винайшли препарат, який може викликати серцевий напад і розсмоктується в організмі так, що автопсія його не бачить.

У Віткіна було своє бачення того, що трапилося: «Проглядаючи справу, варто взяти до уваги декілька важливих факторів. Перш за все, через свою параною Райх не довіряв медичному департаменту й відтак не шукав кваліфікованої медичної допомоги, а надавав перевагу самолікуванню; і чим би він там не хворів, він би не розказав нам про це, допоки б не було уже надто пізно. По-друге, на час його смерті в установі бушувала епідемія грипу; по-третє, результати гістопатологічного дослідження показали гнійну бронхопневмонію. На мою думку, ці чинники посприяли смерті, яку спричинили ускладнення від захворювання азіатським грипом».

(обратно) 497

Кеннету Тайнену в 1971-му.

(обратно) 498

«Tread Softly» р. 46 (1966) [«Ступайте легко», с. 46, 1966].

(обратно)