Колектив авторів - Новітнє вчення про тлумачення правових актів

робочого часу працівників, що працюють за режимом підсумованого обліку робочого часу, за обліковий період буде дорівнювати тривалості робочого часу працівників, що працюють за режимом п’ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями. Отже, для визначення тривалості робочого часу за місяць при підсумованому обліку робочого часу кількість робочих днів у даному місяці, визначену із розрахунку п'ятиденного робочого тижня, двох вихідних днів (субота і неділя), помножити на 8 годин (іншу кількість годин, якщо робочий час є скороченим або неповним) та зменшити отриманий результат на кількість годин, яка дорівнює кількості днів у даному місяці, які безпосередньо передують святковим та неробочим дням.

Із застосуванням принципів справедливості та розумності має вирішуватись і питання про кількість днів, за яку виплачується компенсація за невикористані дні відпустки. Практика, що склалась впродовж десятиріч, передбачає визначення цієї кількості у цілих днях з відповідним округленням. Але зараз є всі технічні можливості визначити розмір компенсації з такою точністю, щоб округленню підлягала тільки остання копійка, що має бути виплачена на користь працівника.

Принцип верховенства права є надійним орієнтиром при заповненні прогалин у законодавстві. Тому необхідність у виведенні із законів текстуально не закріплених у них принципів практично зводиться до нуля (все ж про один із таких випадків йдеться в наступному).

2. Верховний Суд України рішенням від 3 грудня 2004 р. визнав дії Центральної виборчої комісії щодо встановлення результатів повторного голосування з виборів Президента України і складання протоколу про результати повторного голосування з виборів Президента України від 24 листопада 2004 р. неправомірними та скасував постанови Центральної виборчої комісії, що стосувались результатів виборів та оприлюднення їх результатів[473]. Ці способи захисту права передбачені ч. 1 ст. 98 Закону «Про вибори Президента України». Надалі треба було вирішити питання про те, у який спосіб має бути за таких умов завершений виборчий процес. Ч. 1 ст. 98 названого Закону в зв'язку з цим приписує тільки поновити порушені виборчі права громадян, права та законні інтереси суб’єкта виборчого процесу, але не встановлює, у який же спосіб таке поновлення має бути здійснене.

Оскільки створились обставини, не передбачені Законом «Про вибори Президента України», Верховний Суд України з посиланням на ст. 8 Конституції (правда, без конкретизації того, що йдеться як раз про застосування принципу верховенства права) зобов’язав Центральну виборчу комісію призначити повторне голосування по виборах Президента України в строк, встановлений ст. 85 Закону «Про вибори Президента України», і зобов’язав обчислювати цей строк з 5 грудня 2004 р. Для прийняття рішення з цих питань не було будь-якої нормативної підстави, крім засади розумності, що входить до змісту принципу верховенства права, який закріплений у частині першій ст. 8 Конституції.

3. Науковці-юристи періодично звертаються до проблеми оціночних понять, що вживаються в законодавстві, з тих пір, як у 1970 р. була опублікована стаття, присвячена цій проблемі[474]. Оціночними є такі поняття, які достатньо формально не визначені в законодавстві, а тому потребують оцінки при тлумаченні з метою з’ясування змісту цих понять, а отже, — і змісту правових приписів, у яких вони вживаються.

Неперехідної межі між оціночними та формально визначеними поняттями не існує. Так, поняття шкідливих і важких умов праці в трудовому праві України первинно є оціночним. Але законодавець з огляду на важливість змісту цього оціночного поняття для визначення кола працівників, яким надаються відповідні пільги, визнав за необхідне визначити види виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, у спеціальному списку (ст. 7 Закону «Про відпустки»; Список виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку[475]). Шкідливі умови праці, робота в яких надає право на скорочену тривалість робочого тижня, визначені в спеціальному Переліку[476]. У цих випадках правотворчі органи розкрили зміст оціночних понять шляхом прийняття великих за обсягом списків та переліків. При цьому обсяг пільг, які надаються працівникам, правотворчі органи диференціювали, що свідчить про те, що роботи із шкідливими та важкими умовами праці також розрізняються між собою за критерієм рівня шкідливості чи тяжкості умов праці.

Законодавець усвідомлює важливість цієї проблеми. Тому він прагне і в інших випадках розкрити зміст відповідних оціночних понять. Це видно на прикладі не тільки кримінального законодавства, де існує уже давня традиція визначення дрібної крадіжки, крадіжки в невеликому, великому та особливо великому розмірах, що частково збережена і в Кримінальному кодексі 2001 р., а й інших актів законодавства. Так, у ст. 651 і 652 ЦК визначаються істотне порушення договору, а також істотна зміна обставин, які є підставою для пред’явлення вимоги про розірвання або зміну договору. У п. 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням визнанаються поважні причини, внаслідок яких особа певний час не працювала[477].

Певний вклад у визначення змісту оціночних понять вносить і судова практика. Пленум Верховного Суду роз’яснив, що при вирішенні питання про порушення трудових обов’язків, яке є грубим, слід враховувати характер