Джон Сіммонс Барт - Баришник дур-зіллям, Джон Сіммонс Барт

— То яким же буде ваш вибір? — незабаром поцікавився Сміт, витрушуючи люльку об залізну підставку для дров.

— Іншого виходу немає, — зітхнув Ебенезер. — Я одружуся з вашою розпусною донькою, щоби врятувати своє життя, і хай Бог боронить мене від її пранців і її віроломства. Але я маю бачити цю вашу угоду у формі написаного контракту, і щоб там стояли наші імена.

— Це цілком слушно, — погодився бондар і поставив перед Лауреатом маленький столик, на якому були пера, каламар з чорнилами та стос документів, дуже подібних на ті, якими Річард Совтер на шлюпі показував у бік Молдену. — Ось два примірники шлюбного контракту, який я попросив скласти Діка Совтера на той випадок, коли з’явиться підхожа пара для С'юзен; і так уже й бути, я сплачу штраф за те, що не дав оголошення про шлюб. Підписуй обидва, і справу зроблено: преподобний Совтер зв'яже вас шлюбними путами і одразу ж дасть тобі пігулку.

— І до всього ще й священник! — подивувався Ебенезер, і його так забавила ця новина, що у своєму напівпритомному стані він підписав один примірник контракту і вже наполовину підписав другий, коли йому раптом спало на думку, що це досить дивно, як Сміт встиг так спритно підготувати документи, у яких ішлося не тільки про шлюб, але й були вказані саме ті умови, що декілька хвилин тому запропонував бондар і які стосувалися одужання нареченого. І саме тієї миті, коли він підніс перо, вражений тим, що тут мала би бути якась попередня змова, як то безпосередньо випливало з цього факту, знадвору ввійшли Річард Совтер, С'юзен Воррен і Томас Тейло в товаристві не кого іншого, як Генрі Берлінґейма.

— Стій! — вигукнула С'юзен, побачивши, що тут відбувається. — Не підписуй цього документу! — Вона поспішила до столу, але Сміт встиг вихопити папери раніше, ніж вона підбігла.

— Надто пізно, моя люба, він на три чверті вже підписав, і для Тімоті не складе жодних труднощів підробити решту.

Ебенезер переводив погляд з одного на іншого, і риси його обличчя почали смикатися.

— Генрі! Що тут замишляється? Ти повернувся, щоб украсти це індіянське шмаття, чи, може, знову збираєшся збиткуватися наді мною у своїх віршах?

— Ваш вирок у суді мав одне вразливе місце, містере Кук, — мовив Совтер і взяв один із аркушів, що тримав Сміт. — Отут, де говориться «Цей самий Сміт мусить якомога скоріше і як тільки трапиться така нагода видати свою доньку заміж», ну, і так далі. Клянуся цюнкою святої Вініфред, сер! Жоден чоловік при своєму розумі не одружиться з повією, спотвореною пранцями та вживанням опію, і могло б таке статися, що якийсь шахраюватий суддя на цій підставі призупинив би виконання того вироку!

— Але, — додав Сміт, розмахуючи контрактом, що тримав у руці, — цей документ заповнює цю прогалину, я так гадаю.

— Кращої латки не міг би приставити й сам святий Вілфред, — погодився Совтер.

— Я покірно прошу вас пробачити мені, містере Кук, — озвався Томас Тейло. — Це із самого початку була ідея Совтера, щоб я попросив вас зайняти моє місце. Він сказав, що це єдина ціна, яку він згоден прийняти від мене.

— Вам дарується прощення, — мовив Ебенезер, якось дико всміхаючись. — Макевой приніс вас у жертву, аби здобути свою свободу, а ви — мене, щоб здобути свою, на кого ж я маю обміняти свою? Але, любий друже, вони двічі закрутили тобі харамана — ти ще не вільна людина.

— Як так? — запитав Тейло.

— Не було потреби закріпачувати пана Кука, — холодно мовив Сміт. — С'юзен, ви з Тімоті приведіть сюди свідків з кухні та приготуйте нареченого; преподобний Совтер одразу ж обвінчає вас, щойно відведе Макевоя до челядні.

Тейло одразу ж заходився шалено протестувати, але двоє чоловіків вивели його геть. Упродовж усієї цієї розмови Берлінґейм не сказав нічого, і його обличчя залишалося байдужим навіть тоді, коли Ебенезер звернувся до нього, назвавши Генрі замість Тімоті; але щойно Сміт і Совтер зникли з очей, його поведінка цілковито змінилася. Він кинувся до фотеля, у якому сидів напівпритомний Ебенезер, і міцно вхопив його за плечі.

— Ебене! Ебене! Святий Боже, прокинься і послухай мене!

Ебенезер примружив очі й відвернувся.

— Бачити тебе не можу.

— Ні, Ебене, послухай! У мене мало часу, доки вони повернуться, тож мушу говорити швидко: Сміт — не звичайний бондар, а агент капітана Мітчелла, який є головним заступником Куда! Тут існує напрочуд диявольський план пранцями й опієм перетворити Провінцію в руїну, щоб було легше захопити владу. Уже відкрито великі бурдеї і влаштовано вертепи, де прийматимуть опій, і Молден має бути найголовнішим у цьому краю. Усе це я вивідав, видаючи себе за Тімоті Мітчелла, чия робота полягає в тому, щоб під якимось приводом подорожувати з одного округу до іншого, перевозячи із собою запаси опію, і наглядати за бурдеями.

Оскільки Ебенезер не виказав явного інтересу чи якихось ознак того, що вірить почутому, Берлінґейм поспіхом заходився пояснювати далі стривоженим голосом, що капітан Мітчелл разом зі Смітом вже певний час замишляв розорити Бена Сперданса (який залишався вірним однаково й урядові, і своєму працедавцеві), щоб отримати доступ до стратегічно розташованого мису Кука. Він, Берлінґейм, зі свого боку, шукав шляхів, як би зруйнувати цей задум, хоча тільки після втечі С'юзен (яку, безперечно, замислив капітан Мітчелл) він уже дізнався напевно, де має бути розташований головний бурдей, і вивідав, хто ж насправді є агентом Мітчелла в Дорчестері.

— І тільки тоді, коли ми прибули до Кембриджа і Сперданс, доки ти пішов десь прогулятися, відшукав мене, я взнав, що С'юзен не віддана тій справі, якій, як вона вдає, служить. Вони прийшли до мене разом, відгукнувшись на той потаємний сигнал, що я подав, за яким наші агенти взнають один одного, і, доки слухалася справа Солтера, вони розповіли мені, що добрали способу знищити Сміта, скориставшись умовами його контракту про найм і з цією метою вплинули на суддю Геммейкера. Ми майже знешкодили цього негідника, клянуся Богом, з допомогою тих свідчень, що дала С'юзен, — але твій вирок, звичайно, зруйнував усі наші плани.

Ебенезер і досі нічого не відповідав, але з його примружених очей по виснаженому обличчю текли сльози.

— Саме тому я і виказав так