Ньюбі Райтер - Де трава зеленіша, Ньюбі Райтер

– Виховання таке, – посміхнулася Юля.

– Було б добре, щоб наших дівчат так виховували! А то ні поприбирати, ні приготувати чогось смачненького!

– Вважай, що тобі з Мар’янкою пощастило, – мовила, сміючись, Віра.

– Не те слово! – зовсім серйозно відповів Жуао. – Ну що, дівчата, на шопінг? Список продуктів склали?

– Аякже, – в один голос відповіли ті.

У супермаркеті очі розбігалися від різноманіття товарів. Тут можна було купити все: від продуктів харчування до одягу, постільної білизни і навіть побутової техніки. Магазин зі свіжою випічкою, рибою і м’ясом, великою різноманітністю торгових марок і досить доступними цінами одразу сподобався Юлі. Віра ж була у захваті від відділу безглютенових продуктів харчування, де вона знайшла навіть такий скарб, як гречку. Правда продавалася вона у маленькій 500-грамовій упаковці та коштувала недешево.

– В українському магазині такі речі краще купувати, – зауважив Жуао. Тут у сусідньому містечку Лейрії є міні-маркет із продуктами харчування з вашої батьківщини. Мар’яна завжди туди їздить. Візьме вас наступного разу, якщо захочете. Там, окрім гречки, можна придбати молочний сир, квашені огірки й капусту, ікру та оселедці, консервовані помідори і соняшникове насіння (те, що важко знайти у звичайному португальському супермаркеті). Ціни звичайно високі, але моя дружина каже, що їй без цих продуктів тут ніяк!

– Ми залюбки туди завітаємо, правда, Віро?

– Так, звісно! Було б добре не відмовлятися закордоном від звичних страв.

– Може вам щось з одягу потрібно? – запропонував хлопець. – Тут і магазинчик поряд.

– Це вже як зарплату першу отримаємо, – весело мовила Юля. – Думаю, на сьогодні все! – поглянула на цілий візочок зі щойно купленими продуктами.

– Тоді пакуємося і до нас на вечерю! – посміхнувся Жуао, підморгнувши дівчині.