Олена Закаєва - Сенсація "Початок", Олена Закаєва

Розділ 20: Гра на випередження

Софія знову відчула, як серце б’ється швидше, коли вона ввійшла в редакцію. Двері ще не закрилися за нею, як вона побачила обличчя Антона. Він сидів за комп’ютером, як завжди зосереджений на роботі, але в його очах було щось інше — тривога. Вона одразу передала йому флешку.

— Ось, це те, що ми чекали, — сказала вона, намагаючись приховати своє хвилювання. — Якщо Сергій не збрехав, у нас є справжній козир.

Антон, не сумніваючись, підключив диск до ноутбука. Сигнал на екрані мерехтів, і він не відривав погляду від нього. Протягом кількох секунд на екрані з’явилася папка з численними файлами. Вони були добре організовані, що вказувало на професіоналізм того, хто їх передав.

— Це серйозно, — сказав Антон, переглядаючи вміст. — Глянь, тут — фінансові звіти, це махінації. Рахунки, платежі, підкупи чиновників… Ні, це не просто сенсація, це скандал державного рівня.

Софія озирнулася, перевіряючи, чи нема нікого поруч. Кожен крок тепер був на вагу золота. Вона сіла на стілець поруч, в той час як Антон продовжував працювати.

— Це все не просто документи. Це — доказ змови, — продовжив він, уважно переглядаючи далі. — Тут, здається, є навіть списки осіб, які під контролем Сліпчуків. Службовці, правоохоронці, бізнесмени… це може вказувати на широку мережу впливу.

Софія зрозуміла, що з кожною новою інформацією їхній план перетворюється на ще більш небезпечну гру. Вони більше не могли зупинитися, навіть якщо б захотіли. Важливість цих документів важила більше за будь-який страх чи ризик.

— Ми повинні все перевірити й негайно публікувати, — сказала вона, підвищуючи голос. — Чим довше ми будемо чекати, тим більше ризиків. І тим більша ймовірність, що ці документи зникнуть, а наші докази згорять.

Антон кивнув, швидко перегортаючи сторінки. На екрані з’являлися нові записи, нові цифри, факти, яких Софія не могла навіть уявити.

— Ти права, — погодився він, ледь піднімаючи погляд. — Це все може зруйнувати їх. Але ти розумієш, що як тільки ми це публікуємо, відступати вже не буде. Всі ці люди будуть атакувати нас, намагатимуться нас зупинити.

Софія кивнула. Вона була готова. Всі ці місяці, коли вона намагалася донести правду, усе зводилося до цього моменту. Тепер їй треба було діяти без вагань.

— Так, я знаю. Але якщо ми не зробимо цього, ми будемо такими ж, як вони, — її голос став холодним і рішучим. — Ми не можемо залишити це без змін.

Антон повернувся до комп’ютера, його пальці швидко друкували на клавіатурі. Він відкривав кожен файл, перевіряючи його на достовірність.

— Потрібно ще кілька годин, щоб перевірити все. Але це можна зробити, — сказав він, схилившись над клавіатурою. — Потрібно лише зробити копії для захисту.

Софія розуміла, що кожна хвилина на рахунку. Вона заспокоїлася й взялася за інші завдання. Поки Антон працював над перевіркою та підготовкою публікації, вона вирішила звернутися до Марини за юридичною консультацією. Оскільки з кожним кроком ситуація ставала все більш напруженою, вона розуміла, що не можна зупинятися, але потрібно мати план на випадок, якщо їх атакують юридично.

Поки Софія робила дзвінок, Антон закінчував останні перевірки і знову звернувся до неї.

— Це більше, ніж ми могли уявити, — сказав він знову, не піднімаючи голови. — Ти не помилилася, коли вирішила ризикнути. Ці файли містять підтвердження корупційних угод на найбільш високих рівнях. Я вже готовий до публікації.

Софія підійшла до екрану і переглянула все, що він зробив. Її погляд на мить затримався на одному з останніх файлів. Це була частина, що стосувалася особисто її — відео, де люди з оточення Сліпчука обговорювали, як впливати на журналістів, щоб ті не публікували нічого, що може загрожувати їхньому бізнесу.

— Це саме те, що нам треба, — сказала вона, дивлячись на відео. — Вони нас бояться. Але тепер ми взяли все в свої руки.

Ніч наближалася, і всі в редакції знали, що завтра їх чекає один з найважливіших моментів у житті. Софія ще раз переглянула отриману інформацію, відчуваючи, що це — їхній час, момент, коли вони можуть змінити хід подій.

Тепер справа залишалася тільки за публікацією.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍