Олександр Зоря-Заря, Ольга Заря - МарІуполь. Як ми виживали... Хроніка війни., Олександр Зоря-Заря, Ольга Заря
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Олександр Зоря-Заря (текст і вірші)
ДЕНЬ ДВАДЦЯТИЙ
Нахму́рений ра́нок, і хма́ри сумні́.
У се́рці, як скрізь, холодне́ча.
Схова́лося со́нечко десь вдалині́,
суму́ючи з на́ми, до ре́чі.
Хроніка подій. 15.03.22 (вівторок)
РАНОК.
Похмурий ранок. Температура на вулиці +3°C, у квартирі +6-7°C. Сонце сховалося за сірими хмарами, немов і воно сумує разом із нами. Ранок настільки похмурий, що здається, саме небо плаче над містом. Температура низька — і на вулиці, і в душах людей, які переживають цей жах.
9:00.
Пили чай. Гарячий напій став нашою розрадою в холоді і тривозі. Гарячий чай стає символом тепла й надії, які ми намагаємося зберегти серед постійного холоду і страху.
12:00.
Два дні не міг ступити на ліву ногу. До туалету добирався за допомогою синів або дружини. А сьогодні, сильно кульгаючи, вийшов на вулицю. Пошкандибав до кута будинку, щоб побачити наслідки падіння бомби на школу №66, найсучаснішу українську школу в Маріуполі. Подивився. Школи більше нема, залишилися лише руїни…
БУЛО:
СТАЛО:
Знову з’явилися літаки в небі. Усі навколо кричать: "Повітря!" Люди розбігаються, а я на ногу стати не можу. Підбігають сини й під руки тягнуть мене в під'їзд. Вибухи лунають десь осторонь. Слава Богу, усе обійшлося. Більше від дому не відходитиму. Вихід на вулицю, попри біль, став актом необдуманої мужності й бажанням побачити те, що залишилося від нашого світу.
Руїни школи – символ знищеного майбутнього, але надія все ще жива.
23:00.
Вся ніч – бомби, вибухи...
Анонс (День 20 → День 21):
"У двадцятий день надія на спокій майже зникла, а руїни й холод продовжують панувати в місті. Але в двадцять перший день ситуація стає ще небезпечнішою: у місті вирують вибухи, і вибір між залишитися чи поїхати стає питанням життя і смерті. Чи ризикнуть герої залишити свої домівки?"
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «МарІуполь. Як ми виживали... Хроніка війни., Олександр Зоря-Заря, Ольга Заря», після закриття браузера.