Кайла Броді-Тернер - Легенди Ґотліну, Кайла Броді-Тернер

Певний час тому

Коли Арлана загинула, все, що вона відчувала це темряву, яка сковувала її. Вона знала, що Айріал живий і це було головним для неї. В її голові туманилися уривки спогадів про те, як вартові міста Сердець убили її друзів і її саму. Вона розуміла, що не померла, щось відбувалося з нею. Коли дівчина знову побачила світло, не могла підняти голову і встати. Здається, її розум у тілі немовляти. Іноді розум малюка, що розвивався, витісняв Арлану геть і спогади стиралися. Але, коли вона дорослішала, розуміючи, що є королівською донькою, коли виходила у світ, вітати свій народ... неймовірна жага крові виснажувала її. Вона ненавиділа підданих, ненавиділа дім і це королівство. Але вона буде правити ним і зробить з нього те місце, яке захоче. На п'ятий день народження, немовля сирени занурювали в чан з водою, набраною в священному джерелі. Це потрібно було неодмінно робити за північ, коли небо осяювали зорі. Дощів і хуртовин у королівстві не було, а тому небо завжди було чистим. Коли дитину занурювали й витягували на поверхню, проговорювалося заклинання, тоді брижі з купелі сходили, і в зачарованому відображенні виднілося вишикуване слово із зірок стародавньою мовою Ґотліна.  У цьому відображенні сузір'їв, сирена–повитуха могла прочитати друге ім'я дитини. Коли Каро–Генрита прочитала друге ім'я Єврики, король не повірив їй і наказав кинути повитуху до в'язниці. Тоді король прочитав його сам. Але, як би не сподівався правитель, повитуха не збрехала. Друге ім'я Єврики – вбивця.

Іноді дівчині снилося обличчя, воно здавалося знайомим, але нікого з такими рисами вона не знала. Це був молодий хлопець, який викликав у ній тепло. Вона шукала його, але жодних згадок про нього не було. Його ім'я вона не могла згадати.

Коли вона познайомилася з Ренсоном–Кассом, вона не мала жодних ілюзій. Сирени могли підтримувати стосунки з іншими сиренами, але ніяк не могли полюбити їх щиро. Коли вона зрозуміла, що вагітна, це її не обрадувало. Вона відчувала, що те, що всередині неї, вже намагається вирватися назовні, і це почуття лякало Єврику–Аматею. Коли дівчинка народилася і її друге ім'я було знайдено в сузір'ї Кассіопея. Королева розлютилася. Вона наказала стратити Каро–Генриту, але її син Помфрі–Гаас, вартовий міста, відбив напад і врятував матір, хоча та і втратила руку. Помфрі–Гаас був вигнаний з вартових і втік з матір'ю в підпілля. Дівчинка, про яку Єврика–Аматея читала казки в дитинстві – це її власна донька! За повір'ями, народжена під сузір'ям Кассіопеї, буде справжньою королевою сердець, а отримавши половину – стане найсильнішою з них усіх. Тоді вона наказала чоловікові забрати дитину геть із Ґотліна і знищити. Вона підозрювала, що чоловік схибить, а тому, вбила його після повернення.

2017 рік. Королевство Сердець

– Насамперед, ти маєш навчитися оборонних чар.– повідомив Помфрі–Гаас.

–Що потрібно робити?

–Розслаб руки й заплющ очі. Уяви собі, як захисні чари оточують тебе, ховаючи в коконі з червоного диму. Вони нитками пов'язують твоє тіло, обертаючись раз по раз...

Навколо Старли кружляло ледь помітне червонувате світіння, воно зв'язувало її щиклотки і плечі до ліктів. Дівчина відчувала, як чари заважають їй поворухнути руками і зробити крок.

–При цьому твої рухи цілком вільні, нитки не сковують тебе, але ніхто не сміє прорватися крізь них... – продовжував Помфрі–Ґаас.

Старла знову уявила нитки, вони розплутали її ноги й плечі, закручуючись навколо неї в щільний кокон.

–Гаразд, продовжуй. – підсумував він.

Навчання тривало довгі три місяці, захисне поле було складною магією, і Старла, яка спочатку робила успіхи, зараз не могла навіть створити захисне коло. Пофрі–Гаас був гарним учителем, хоча й добряче виводив Старлу з себе. Їй заборонялося залишати будинок, тому тренувалися вони в підвалі під будинком. Тут вони тримали бочки з вином, ящики з редискою і старий стіл, який Помфрі–Гаас усе погрожував порубати на дрова. Старлі було нудно тут, і вона кілька разів намагалася вийти на поверхню. Грошей, які в королівстві були в ходу, у неї не було, але навряд чи крадіжка місцевого манго великий злочин. Хоча, коли вона тікала від торговця, її зелена хустка злетіла з голови і відкрила парі роззяв червоне волосся дівчини. Кілька сирен на ринку застигли, здивовано проводжаючи її поглядом. Але Старла–Кассіопея швидко змахнула на нижню вулицю і зникла в підземній частині міста. Про свою втечу, вона вважала за краще нікому не розповідати. Тим паче, що це був ранок і на ринку тоді було людини три... ну, може, п'ять.

–Давай ще раз.– зітхнув Помфрі, вони тренувалися вже дві години.– Спробуй вибудувати щит від моєї мантри.

Старла заплющила очі. Червоні хвилі оперізували її голову, і вона примружилася. Промені, що виходили від Помфрі–Гааса, наче щупальця, промацували вільне місце навколо її щита, але не могли увійти в нього. Вона з силою зітхнула і відштовхнула промені з себе, проганяючи мантру Помфрі–Гааса.

–Молодець! Давай ще раз.

Стіл затрясся і чашка зіскочила з нього, розбившись. Старла і Помфрі–Гаас втупилися один на одного. Шум йшов згори.

–Тут нікого немає.– хрипіла Каро–Генрита.

–Брешеш! – почувся хльосткий удар.

–Мамо! – Помфрі–Гасс вибіг нагору.