Ася Віталіївна - Поцілунок долі, Ася Віталіївна

Впустивши очі, я чекала коли ж відкриються двері цього ліфта. Дихати було важко, а серце ніби зараз вистрибне з грудей. Напевно всім навкруги чути як воно стукотить. Очі невгамовно дивляться на двері, щоки червоні як буряк, а на думці лиш одне. Що він тут робить ? Лиш коли відкрилися двері ліфту, я взявши подругу під руку чим швидше вилітала звідти і помчала на своє робоче місце… - Не очікував тебе тут побачити. - він ближче підійшов до мене,а в мене таке відчуття, що він не почув мого запитання. - Відколи це ми перейшли на «ти»? - без роздумів сказала йому і зробила крок назад. - Хмм, ти права… - схватив мене за руку і притягнув ближче до себе. - Сьогодні ти вже не така пʼяна, але всерівно гостра на язик…