Тома Глубокова - Будь моїм, Тома Глубокова

Пролог

Гучна музика била у вуха, вихідний був у розпалі і на танцполі віддавалися ритму танцю дівчата у відвертих вбраннях і жадібні хлопці. Кожен має свою мету для відвідування подібних місць, а володіти такими місцями особливо складно, адже виникають постійні проблеми. Від випадкових продавців «щастя» до конкурентів, які хочуть купити той чи інший клуб.

Кабінет весь задимлений від кальяну і сигарет, людині, яка не звикла до диму і з чистими легенями стало би погано. Але тут знаходиться лише він, власник цього клубу.

Розкинувшись на дивані, з сигаретою в пальцях і віскі на столі поруч, сидів чоловік, відкинувши голову на спинку. Сьогодні йому було особливо тяжко.

Вже два роки він відчував у цей день біль і тугу через власну дурість. В цей день він міг робити все, щоб заглушити біль, який ніколи не відпускав повністю.

Лише на якийсь час вщухав і тоді він міг жити далі, хоч і не відчував нічого.

Навпроти танцювала дівчина, але вона була йому не цікава. Вона не працювала на нього. Чоловік не хотів зв'язуватися зі стриптизом і повіями, а цю замовили його знайомі. Вони з'явилися вже після того, як він повною мірою став незалежним господарем бізнесу.

Чоловік розплющує очі і примружується, розглядаючи крізь завісу сизого диму штучну блондинку, не справжнього, сірого кольору. На її тілі гарний і відвертий одяг, але в нього перед очима інша, зовсім інша дівчина. Він ніколи не думав, що втратить розум через жінку, але така знайшлася і вона була для чоловіка недосяжною.

- Іди, ти мене дратуєш, - сказав він хрипким голосом і залпом випив віскі. Налив ще, й підняв погляд на дівчину. Стриптизерка ображено скривила носик, але мала інші наміри. Їй треба заробити грошей для власних потреб і вона проковтнувши образу, підійшла до владного і красивого чоловіка. Дівчині він сподобався з першої секунди, як вона опинилась у його кабінеті. Тому що від нього віє статком, владою, та за його допомогою зможе підняти свій рівень життя вище. 

- Може, я допоможу вам відпочити? - Дівчина дуже нахабно, проводить пальчиками по грудях чоловіка і нахиляється, щоб він міг краще роздивитися її принади.

А він практично сміється їй у вічі. Очікувано. Деколи дівки готові були безкоштовно йому допомогти «відпочити». От тільки це не допомагало. Він не міг забути її.

Дістає з гаманця кілька купюр і вкладає їх у жіноче декольте. Стриптизерка схвильовано ковтнула, коли він сказав своїм хрипким голосом:

- Ні, ти зараз же звалиш і перестанеш мене бісити, - хмикнув він, відштовхнувши її від себе, і зробив затяжку.

Дівчина зібрала свої нечисленні речі і, ображено надувши губи, пішла. Хоча чого ображатися? Він же дав їй чайові. Він знову відкидається на спинку дивана та прикриває очі. Усередині все горить вогнем болю, змішується з віскі і горить сильніше, палає синім полум'ям.

Стільки часу минуло...

Дзвонить телефон трохи приглушено через музику, яку чути і тут. Чоловік відповідає на виклик і прикладає до вуха телефон:

- Бос, ми його взяли.

Чоловік смикнув плечима, посміхнувся. Випиває віскі і, взявши піджак, виходить із кабінету.

Попереду була довга ніч.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно