Коля Козак - Вузол, Коля Козак

Розділ 1

Стояла тиха, тепла субота. Сонце лагідно пригрівало вулиці, і все здавалося таким спокійним, як у фільмах про ідеальне літо. Четверо друзів просто гуляли, не поспішаючи. Вони давно чекали на ці канікули, і нарешті могли відпочити без жодних турбот.

Арсен, як завжди, жував щось смачненьке — цього разу це був круасан з шоколадом. Його рюкзак був наполовину забитий їжею. Він не міг пройти й кількох годин без перекусу. І хоча друзі сміялися з нього, він лише відмахувався:
— У кожного свій стиль життя, — говорив Арсен і відкушував ще один шматок.

Поруч з ним ішов Тимур — його повна протилежність. Він був худим, підтягнутим, і не пропускав жодного ранкового тренування. Біг, вправи, турнік — усе це йому подобалося. Навіть зараз він ішов швидше за всіх, неначе його ноги звикли до темпу.
— Арсен, хоч колись зроби зарядку! — підколював він.
— Ага, коли шоколад подорожчає, — відповів той з усмішкою.

Лея йшла трохи попереду. Вона завжди була активною — мала купу ідей, жартів і планів. Вона вміла організувати все і всіх, навіть якщо ніхто не хотів нічого робити. Її сміх був дзвінким, і вона легко заводила розмову з будь-ким.
— Якби я керувала світом, у всіх були б канікули цілий рік! — вигукнула вона, підстрибнувши.

Поруч з нею йшла Еліна — тиха, задумлива, часто мовчазна. Але коли вона щось казала — це завжди було влучно. Вона багато читала, захоплювалась історією і часом могла зненацька видати щось дивне або філософське. Її було важко розгадати, але кожен з друзів цінував її по-своєму.
— Якщо б усі мали канікули весь рік, світ зупинився б, — тихо сказала вона, дивлячись на небо.

Це був звичайний день. І ніхто з них ще не знав, що зовсім скоро все зміниться...