Анастасия Хэд - Ходімо зі мною, Анастасия Хэд

Я пройшла до альтанки. Вона була круглою з сітчастими стінками. Сівши за столик, у м’яке крісло, я зітхнула на повні груди. Все ж таки давно не була за містом. Шкода, що привід такий неприємний випав.
— Думаю, ти чекаєш пояснень? — його силует у темряві здавався вражаючим, я трохи напружилася, очікувала, що ж буде далі.
— Авжеж, — єдине, що змогла з себе видавити.