Темний Лист Кохання - Заборонене кохання , Темний Лист Кохання

Розділ 2: Момент, коли світ став іншим

Того вечора все почалось звично. Ми сиділи на подвір’ї — я, Микита і вона. Олена Ігорівна принесла закуски, налила нам трохи домашнього лимонаду (зовсім трішки білого вина туди — “для аромату”, сказала з усмішкою) і сіла поруч. У неї була легка літня сукня з відкритими плечима, і кожен її рух здавався невимушеним, як хвилі на воді.

Микита захоплено розповідав щось про нову гру, а я ловив себе на тому, що не чую жодного слова. Я бачив тільки її — як вона піднімає пасмо волосся з обличчя, як сміється з його жартів, як іноді швидко, мимоволі, кидає погляд на мене.

Усередині щось гуділо. Це не була просто закоханість. Це було як падіння — ніби ти ступив на крихкий лід і вже не можеш повернутись назад.

Пізніше, коли Микита пішов на другий поверх за телефоном, вона залишилась зі мною на терасі. Мовчання не здавалося ніяковим — воно було важким. Я відчував, як напруга тягнеться між нами, як струм.

— Ти подорослішав, — сказала вона раптом, ніби всерйоз розглядала мене вперше.

— Може бути, — відповів я, намагаючись зберегти спокій, хоч серце гупало так, що, здавалося, його було чути навіть у тиші саду.

— Дівчата, мабуть, уже бігають за тобою?

— Ні. — Я посміхнувся. — Я більше… дивлюсь.

— І що бачиш? — її голос став м’яким, ледве чутним.

Я хотів сказати правду. Я бачив її. Тільки її.

Але нічого не встиг відповісти — двері відчинилися, і Микита знову вийшов на терасу. А з ним — нормальність. Дружба. Межі.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍