Леді Анет - Академія Магії: Пробудження долі, Леді Анет

Розділ 2: Тінь над Академією

 

Сонце повільно піднімалося над Академією «Арканум», забарвлюючи її темні кам'яні вежі у м'які золотаві відтінки. Повітря наповнювалося ранковою прохолодою, а легкий вітерець грався краями балдахінів, що вкривали просторі балкони стародавньої будівлі. Проте Ліра не відчувала ранкового спокою.

Вона стояла перед величезним дзеркалом у своїй кімнаті, уважно вдивляючись у власне відображення. Світле волосся, що спадало хвилями на плечі, приховувало тонкі вигини її шиї, а карі очі здавалися ще темнішими через відсутність сну. Її ментальна магія тріпотіла під шкірою, як дикий звір у клітці. Це відчуття переслідувало її останні кілька днів.

Учорашня розмова з Аленом і Таріусом залишила в її душі дивний осад. Вампір був ніжним, майже турботливим, а дракон — впертим і наполегливим. Ліра не могла позбутися відчуття, що вони знають більше, ніж говорять. Але чи можуть вони розкрити те, що ховається в темряві коридорів Академії?

Вона натягнула темно-синій плащ — обов’язковий атрибут учнів старшого курсу, зібрала волосся у високий хвіст і, глибоко вдихнувши, вийшла з кімнати.

Коридори Академії були широкими, з високими стелями та масивними арками. Кам’яні стіни прикрашали портрети магів, що заснували цей навчальний заклад сотні років тому. Ліра прискорила крок — сьогодні у неї був важливий предмет: дослідження артефактів.

Коли вона увійшла до аудиторії, більшість студентів уже сиділи на своїх місцях. За кафедрою стояла професорка Вейріс — відома своїми глибокими знаннями у сфері магічних реліквій.

— Сідайте, студенти, — промовила вона, її голос відбився луною у просторому приміщенні.

Ліра зайняла місце біля вікна, намагаючись сконцентруватися. Проте, коли професорка зняла оксамитове покривало з масивного столу, її серце завмерло. На поверхні виблискував чорний кристал, оточений вигравіруваними рунами.

«Це неможливо...»

Вона впізнала цей артефакт. Його опис вона бачила в старих книгах, які переглядала у бібліотеці Академії. Чорний кристал міг підкоряти собі магію інших. Але чому він тут?

— Сьогодні ми вивчимо артефакти, які використовувалися в часи великої війни магів, — пояснила Вейріс, ковзаючи пальцями по холодній поверхні кристала. — Цей, наприклад, відомий як Серце Тіні.

Ліра знову відчула дивний тремор у своєму тілі. Їй здалося, що артефакт немов відгукується на її присутність. Невже він якимось чином пов’язаний із її амулетом?

Коли лекція закінчилася, Ліра відчула чиюсь присутність позаду себе. Вона озирнулася й побачила Алена.

— Тобі варто триматися подалі від цього кристала, — прошепотів він, схилившись ближче.

— Чому? — запитала вона, але він лише похитав головою.

— Тому що він може розбудити те, що не повинно було пробуджуватися...

У цей момент вона зрозуміла, що спокійні дні в Академії закінчилися. Щось темне і древнє наближалося, і вона стояла в самому центрі цього шторму.
 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍