Victoria Chukhriy - Після тиші , Victoria Chukhriy
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Декілька років тому…
Денис вперше побачив Софію на концерті в маленькому клубі, де він виступав із кількома піснями перед невеликою аудиторією. Вона стояла в дальньому кутку залу, майже ховаючись за іншими глядачами, і здавалося, що намагається залишитися непомітною. Її довге каштанове волосся спадало на плечі, а погляд був спрямований на сцену з такою увагою, наче вона бачила лише його.
Коли він співав, їхні очі зустрілися, і в ту мить щось змінилося. У його серці промайнула дивна емоція — немов він уже знав її. Немов ця дівчина була кимось, кого він давно чекав, але тільки зараз зустрів.
Після виступу він підійшов до неї.
“Привіт, я Денис. Бачу, ти уважно слухала.”
Софія підняла погляд і трохи ніяково посміхнулася. “Привіт. Так, ти добре граєш. Особливо остання пісня.”
“Дякую. Мені було важливо, щоб хтось це відчув. Ти художниця?” — запитав він, помітивши блокнот у її руках.
“Так, малюю, коли приходять емоції. Сьогодні вирішила прийти і надихнутися музикою.”
Їхня розмова тривала довго. Вони пройшлися нічним містом, ділячись історіями про свої мрії. Денис розповів про свою музику і як він хоче стати відомим, щоб досягти більшого. Софія говорила про мистецтво, про свою потребу малювати те, що люди не помічають.
Їхня перша зустріч стала початком чогось глибшого.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Після тиші , Victoria Chukhriy», після закриття браузера.
