Ірина Червінська - 240º за Фаренгейтом, Ірина Червінська
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Та я йшов, бо розумів, що зупинятись не можна. Бо місто поховає під собою без найменшої жалості. А в розплавленому металі й пластику вікон, дверей, труб, підвіконників, відливів, опор, замків, покрівель, кухонного начиння, радіаторів, техніки, прикрас, прилавків, комп’ютерів, чайників, люстр, ручок, легкових, вантажівок, поїздів, літаків…(і цей перелік можна продовжувати до безкінечності) є шанс зваритись так само, як і нутрощі білого пса, який, схоже, став останнім, хто пив воду з того фонтану.
І я йшов. Примушував себе переставляти ноги, переступати з одного сектору спеки в інший, не помічаючи 240-ка Фаренгейтів і того, що світ застиг в німому очікуванні.
Із заходу насувався шторм…
Січень 2010р., Калуш.
Кінець
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «240º за Фаренгейтом, Ірина Червінська», після закриття браузера.