Кайла Броді-Тернер - Легенди Ґотліну, Кайла Броді-Тернер

Калерія пильно глянула в очі Старлі. Інтерв'ю не в'язалося, мер совалася на дивані.

–Місіс Торвальд. – потягнув руку репортер, який сидів ліворуч від Старли, – Журнал "Око Ґотліна", я – Марк. Скажіть, як вам прийшла ідея балотуватися на посаду мера міста?

Калерія просяяла.

–Ґотлін – моє рідне місто. Для мене головним завжди було піклуватися про людей, що жили тут. Тому, я...

–Скажіть, а ви не думали вийти заміж після смерті чоловіка? – запитала Старла, уважно дивлячись на мера.

Репортери і Калерія втупилися на Старлу. Погляд місіс Торвальд потемнів.

–Як я і сказала раніше... – вона сказала це тихо, але з тиском, Старла почула дивний звук, це затріщала лампочка в люстрі над диваном, світло в ній приглушувалося і світилося яскравіше, змінюючись. – Мій чоловік покинув нас кілька років тому. Тому, Старло, я поки що не обмірковую повторне заміжжя.

–Тому ваш прийомний син не набагато молодший за вас? – поставила наступне незручне запитання Старла.

Калерія стиснула руки в кулаки. Лампочка хруснула й іскри полетіли вниз, кілька уламків посипалося на репортерів. Вони стрепенулися, але Старла не зводила очей із Калерії. Здається, мер була зла. Охоронці запитали, чи все добре з місіс Торвальд, чи не торкнулися її уламки. Репортери пересіли з дивана на крісла з боків, покоївки одразу ж взялися прибирати уламки.  Старла змахнула уламок із волосся і, склавши блокнот у сумку, піднялася.

–Вибачте. Не підкажете, де тут вбиральня? – запитала вона.

–Прямо, повз кухню – праворуч. – повідомив один із охоронців.

Старла пройшла вказаним маршрутом і увійшла в чисту вбиральню, навіть надто чисту, як зазначила дівчина. Жодної волосинки, що недбало спустилася на килимок, жодного нальоту в склянці із зубною щіткою. Ні краплі на дзеркалі. Красива вітрина, а не будинок. Вона ніби потрапила у відділ сантехніки в Ікеї. Старла вмилася і дістала блокнот, де вже значилося:

«Калеб Торвальд помер 2-3 роки тому(можливо). Найджел Торвальд був усиновленим у віці 16–ти років (орієнтовно). Калерія Торвальд, за вікіпедією 25 років. Скільки років меру Ґотліна?»

Старла взяла ручку і дописала: «дім для прийома репортерів не є домом Калерії. Коли вона злилась – зреагувала лампочка.» Старла закрила блокнот і склала його в сумку. Репортери дякували Калерії за інтерв'ю і йшли. Місіс Торвальд стояла спиною до неї, коли Старла залишала будинок. Їй здавалося, що мер хотіла щось сказати, але сама Старла не наважилася завести розмову.

Повернувшись додому, дівчина відкрила блокнот. Ввівши в гугл "Калеб Торвальд", вона потрапила на сторінку місцевого блогера в інстаграмі. Але хлопцеві від сили було років тринадцять. Наступна вкладка свідчила, що в Ґотлінському Центрі Метеорології, на початку 90–х працював чоловік на ім'я Калеб Торвальд. Але йому вже на той момент було близько вісімнадцяти років.

– Хоча... хто знає, чому помер чоловік Калерії. –роздумувала вголос вона. –Може, він був набагато старший і помер, наприклад, від хвороби серця.

Втім на сайті, який переглядала Старла, було чимало інформації про Калеба, дівчині швидко ставало нецікаво читати про його освіту, а тому, вона просто затиснула клавішу CTRL і клавішу F. Коли справа вгорі з'явилося поле пошуку, вона ввела слово "серце". Вона не знала, чому шукала саме це слово, так їй захотілося. Сторінка опустилася і підсвіченим виявилося це слово.

«Другого березня 1993–го року, тіло двадцатирічного Калеба Торвальда знайшли біля його дому з рваною раною в грудях. Згідно до звіту коронерів, смерть настала миттєво, в тілі хлопця було відсутнє  серце».

Старла застигла. Тобто Калеб Торвальд теж став жертвою маніяка? Але це ніяк не може бути чоловік Калерії. Якщо хлопцеві на момент смерті було двадцять, то Калерія в 93–му була ще дитиною. Під час пошуку імені "Калерія" підсвітилося тільки одне слово. Старла затамувала подих, натиснувши на ENTER. Але підсвіченим словом виявилася рекламна інтеграція внизу сайту.

Дівчина вирішила обійти пошук Калерії. Зараз весь інтернет заповнять її рекламні кампанії.

– Інформація у вікіпедії прописана скромно. – бурмотіла Старла, опускаючись донизу статтею. – У Ґотліні живе від народження, сирота, одна в сім'ї... бла–бла... Нічого особливого.

Дівчина опустила очі. У блокноті зазначено ще одне ім'я. Найджел. Вбивши в пошуковий рядок Найджел Торвальд, Старла потрапила на закритий акаунт в інстаграмі. На фото був зображений молодий хлопець із темним волоссям і карими очима. Старла надіслала запит на підписку. Під час подальшого пошуку, вона знайшла його тільки на сайті місцевого притулку. Найджел перебував у притулку до 1999–го року, коли його всиновила літня жінка. Її ім'я, з міркувань конфіденційності, не розголошується. Старла виросла в тому ж притулку. Але ніякого Найджела вона не пам'ятала. Звісно, вона була однорічною дитиною на той час, але все ж... Ось і глухий кут. Калерія ніяк не могла усиновити цього хлопчика. Не стикування по всіх фронтах. Передчуття знову з'явилося в її животі, стискаючи його. Старла схопилася за живіт, скрутившись навпіл. Щось не так, думалося їй. "А що, якщо знайти притулок? Там у будь–якому разі має бути ім'я усиновителя." – розмірковувала вона, доповзаючи до дивана.