Мері Рейн - Хочеш я буду твоєю?, Мері Рейн

- Алло. - сказала я. 

- Катю, ти де? чому не відповідаєш? - налетіла на мене Маша.

- Машо, потихіше.

- Потихіше? Куди ти зникла? 

- Я поїхала в комплекс. Пробач, що не попередила.

- Що? Чому ти поїхала? - вже трохи спокійніше сказала.

- Я ж казала, що не дуже люблю такі заходи. Пробач. - цікаво, а Мирослав теж там залишився? 

- Ну добре, але попередити можна було. 

- Пробач. 

- Повертайся сюди. Ми будемо шашлики робити. 

- Там багато людей?

- Ні, деякі вже пішли. 

- Добре, тоді скоро буду. - сказала я. І пішла до ванної кімнати.

Сьогодні було дуже спекотно. Лише 3 червня, а вже ніби липень. Тому я одягла легку літню сукню, довжиною по щиколодки, і білі кросівки. Не фарбувалася, лише нанесла свої улюблені парфуми. 

 Коли я приїхала, побачила, що людей дійсно менше, що не могло не тішити. Я зайшла до дому, та  Машу знайшла в вітальні, лежачи на колінах Марата. 

- Привіт. - привіталася я. - Коли весілля?

- Думаю, що за тиждень можна буде готуватися. - Марат підтримав мій сарказм, а ось Маша здається не оцінила. 

- Марат! - вскочивши, сказала вона. 

- А що я? - почав захищатися чоловік. 

- Привіт. - вона підійшла до мене, та обійняла. - Ти як? 

- Зі мною все гаразд. - я усміхнулася їй. - Бачу в тебе все чудово? - прошепотіла я дівчині на вухо, та багато значно поглянула на чоловіка, який дивився якийсь фільм. 

Маша, відразу покрасніла. 

- Ідемо замаринуємо м'ясо. Не встигла купити. - дівчина спритно перевила тему. 

- Я зрозуміла. 

Ми пішли на кухню, і на мене відразу нахлинули спогади, про вчорашній вечір. 

- Знаєш, давай краще ти сама це зробиш. Я хочу трохи відпочити. 

- Звісно іди. Вибири будь-яку вільну кімнату. 

- Дякую. 

Я піднялася на другий поверх по сходах, а там йшов на низ Мирослав. 

- Доброго ранку. - сказав той, та пройшов повз. 

Щось я не зрозуміла, і це все? тобто він не пам'ятає? чи тільки вдає? можливо шкодує, і тому не подає вигляду, типу нічого і не було. Господи, і як мені тепер з ним працювати? А можливо для нього це нічого не означає? В інтернеті ж він спить з своїми робітницями. Але, що він тоді сказав? щось на французькій. Знала б я французьку....Дідько. 

- Катю? - запитав хтось позаду мене. 

- А? - я швидко обернулася. - А, доброго ранку. 

- Де ти вчора поділася? - запитав як ні вчому не бувало. 

- Гуляла. - сказавши це, я розвернулася, та попрямувала до перших попавших дверей. 

Я зайшла в кімнату, закрилася, та сповзла до низу. Катю, це просто поцілунок по п'яні, нічого більше. Трасця. 

Так просиділа я хвилин 30. Поки в двері хтось не постукав.

 

Tu me plais* - ти мені подобаєшся.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно