Кіра Шарм - Ти - моя!!!, Кіра Шарм

16

Підморгую Валерії, але вона ніби мене й не помічає. Гаразд, добре, я зрозумів. Не хоче мала афішувати, - про що говорити, значить, не будемо! Зате ввечері... Увечері вона вже не відводитиме від мене погляду!

- І чого б ти такий задоволений? – Андрюха якось підозріло на мене коситься. - Що, за п'ять хвилин встиг зустріти якесь своє щастя?

- Серце боксерів схильне до зради, - весело заспівав Лагін. - Як, втім, і серце красунь!

- Ей, ось це що зараз було? - не розумію, це він про якусь про конкретну красуню, чи так, загалом?

- Про те, - про це, - глузливо знизує плечима Ед, виразно вказуючи очима на щось там в Андрія, що кропить на листочку.

Я намагаюся зазирнути, але куди там! Як першокласник, який не хоче дати списати, Карін нахиляється над своїм папірцем до самого столу, ще й прикриваючи його руками. Швидко дописавши, кидає записку назад,  щоб передали ... новенькій?

Вона розгортає Андрюхіну записку і якось надто довго читає. А потім пильно дивиться на мого ще одного майже кращого друга. Або, швидше, він зараз точно стане колишнім другом!

- Ти що там накарябав? – обурююся я. – Сподіваюся, добрі слова про мене? Типу Славко мій найкращий друг, прошу любити, любити та ще раз любити, бажано пристрасно?

- О так! - розреготавшись, закотив очі Андрюха. – Ось тільки сплю і бачу, як про тебе поему написати! Тільки поки ніяк не можу визначитися, вона має бути героїчною чи любовною! Так що, вибач, друже, але поеми поки не передбачається!

- Ні, я серйозно! Карін?!

- У записках дівчатам, що сподобалися, - як дебілу, почав він мені пояснювати, та ще й вид на себе такий... професорський напустив, - пишуть зазвичай про те, як вони прекрасні, а не твої друзі! Інакше я міг би претендувати не на побачення, а на, скажімо, прогулянку разом з нею та іншими подружками по магазинах як їхній блакитний друг!

- Ні, почекай! Ти що серйозно? На побачення її запросив? - я просто в шоці! І це друзі, блін, називається?

- А що такого? - Знизав плечима вже майже колишній друг. - У тебе вчора був шанс. Але ти повернувся до Ріти. Тож дорога відкрита! І взагалі, ти тільки подивися, яка ми з нею шикарна пара! Обидва блондини з блакитними очима! А? Так ми так разом будемо виглядати!

- Як брат і сестра, - похмуро буркнув я. – Усі вважатимуть, що ти, Карін, інцестник! Хоча ідея про те, що ти гей подобається мені більше! Я б тебе зараз прямо так і назвав би!

- О… Які ми ніжні, - розреготався в кулак Карін. - Дівчатка, мені там записка у відповідь не прийшла?

Записку йому ще відповідь!

- А ти взагалі не прихерів?

– Я? - Карін натягнув на фізію щире дитяче подив. - Бурін, хочеш чесної боротьби, - так давай! Лагін, між іншим, теж у темі!

- Ви обидва прихеріли, - прошипів Шиманський. – Досить тріпатись, вашу матір! Дехто сюди ще й послухати щось приходить, між іншим!

Ну добре. Повоюємо, друзі-товариші!

- І не пихкати, - Гліб штовхнув мене ногою. - Заважаєш!

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно