merrystuart - Академія Світла або як врятуватися від Темного чарівника., merrystuart

Розділ 19 Одкровення батька.

- Подобається? - Прохрипів посміхаючись чоловік, відсторонившись. І я йому кивнула у відповідь. - Повір, якщо ти зараз роздягнешся. Я покажу тобі, як тремтять стіни від твоїх стогонів задоволення, люба моя.
- Ти поранений, - прошепотіла. Косячись на рану, що все ще зіяла, на його животі.
- Це дрібниця стосовно того, що я отримаю, якщо ти погодишся.
- Потрібно зцілити тебе, - прошепотіла відводячи очі вбік.
Я намагалася не дивитися на його оголений торс і груди які нависали наді мною. Він був складений дуже добре, і мені дуже захотілося до нього доторкнутися. Але водночас я не хотіла визнавати це.
- Як забажаєш. Але будь-якої миті, коли побажаєш поцілунку, одразу кажи! А потім можливо продовжимо вивчення вразливих місць на твоєму тілі.
Тіос хитро примружився додавши:
- Я буду щасливий бути твоїм вчителем у вивченні твого тіла і його реакції на мої дотики.
Від надлишку почуттів, щосили потягла його на себе обіймаючи. Почувши здавлений стогін, відразу відпустила, але мене стиснули сильніше в м'який матрац придавлюючи важким тілом.
- Кохана, адже ти знаєш реакцію мого тіла на тебе і все одно опираєшся близькості. Чому?
- Я не хочу належати комусь. Хочу мати вибір. Хочу обирати сама.
- Це неможливо. Змирися зі своєю долею і дозволь тебе любити, - застогнав він приречено.
- Поверни мене до Академію! - Зажадала кусаючи губи.
Близькість цього чоловіка заважала мені тверезо мислити. Тепер я хотіла зняти з себе одяг і довіритися його ніжним рукам. Лише часточка здорового глузду стримувала мене від подібної дурниці.
- Увечері не прийду, лягай спати без мене.
Сердито пробурчав Тіос. Підводячись він простягав мені руку, щоб допомогти встати.
- Наступного разу використовуй кільце, а то знову бігатиму з голою дупою.
- Я тебе не закликала! - Зашипіла стрибаючи у відкритий ним портал.
- Ну, ну.
Почула собі у слід і портал заіскрився зникаючи.
Вийшла я із порталу біля головної будівлі Академії. Тепер рішуче прямуючи до медичного кабінету, дуже хотіла з'ясувати правдивість слів Тіоса. Мені хотілося дізнатися про всі можливі способи зцілення.
- Напевно, цей чоловік для тебе щось означає, - з сумом пробурчав батько, перебуваючи десь за моєю спиною.
Застигши на місці, я хотіла обуритися, але раптом мої щоки залило рум'янцем. Спогади про поцілунок дали про себе знати. Тож я вирішила змовчати. І на батька була образа.
- Скариби - це бойові лікарі. На їхніх тілах є мітка. Ці дівчата не стануть спати з чоловіком без вагомої на то причини. Але вони знімають бажання з втомлених тіл солдатів і цим зцілюють їх. Якщо чоловік виплеснув сімя в процесі лікування, ці цілительки покращують свої навички й загоєння ран проходить швидше. Можуть зцілити будь-яку, навіть смертельну рану. Але на це йде багато часу.
- А ви...- хотіла дізнатися, звідки батько знає, але він мене перебив.
- Хотів поговорити з тобою, але ти втекла. Натрапив на скарибу і твого чоловіка. Дочко, ти ж не хлопчик. Головою роду стати не зможеш. Потрібен спадкоємець, продовжувач роду. Візьми кільце. На випадок, раптом що трапиться зі мною, захисти Катерину. Вона носить під серцем спадкоємця нашого роду.
У паніці повернулася глянути на батька, що стояв біля брами. Він лише з сумом подивився на мене і послав потоком світла, мені до рук, родове кільце артефакт із вмістилищем сімейних скарбів усередині.
- Бережи їх, ти сильна, ти впораєшся.
Його голос лунав у моїх вухах. Наразі було відчуття, що він зі мною прощається.
- Невже все так серйозно... - з мене вийшов стогін.
Хотіла крикнути батькові та побігти обійняти його, але портал у якому він зник, заблимав розчинившись у повітрі. В моїх очах стояли сльози і я була не в змозі їх стримати. Трохи так постоявши я попленталася до першого гуртожитку. До нудоти услужлива Надін мене дратувала, а Афія швидше за все ще на заняттях. В ту мить сподівалася, що нашу з нею стару кімнату ще не заселили.
Вирішила не робити жодних дій. Ця тітка цілителька для мене чужа і якщо батько був з нею, то це не мій клопіт. Тому, одягнувши сімейне кільце на ліву руку, спокійно заснула на своєму старому ліжку в гуртожитку. Мені терміново потрібен відпочинок, надто багато трапилося за цей день.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно