Руданський - Приказки, Руданський

class="v">«Чи печена гуска є?» -

Питає шинкарку.

«Та є, пане! - каже та.-

Є порядна пара!»

«Чи дорого ж буде штука?»

«Та нi! Півталяра».

«А чи буде юшка й хліб?»

«Таже буде, пане!»

«А не платять вам за то?»

«Та не платять, пане!»

«А то знаеш, серце, що?

Не тра менi гуски,

Лучче,- каже,- хлібa дай

Та до хліба юшки!»

ГОСПОДАР ХАТИ

Мужик лиха наробив,

А жінки боявся;

Сюди-туди по кутках -

Та й під піл сховався,

Та лопатою під піл:

«А вилізай, враже!»

А той далі у куток

Та й до неї каже:

«Геть, погана сатано!

Геть, бісова мати!

Тепер мене не займай,

Я господар хати!»

17 окт[ября]

HI ЗЛЕ, HI ДОБРЕ

«Здоров, брате!» - «А здоров!»

«Що ж ти так змінився?»

«А не диво, брате мій?

Бо я оженився!»

«Слава богу!» - каже той,

«Ні не слава богу:

Моя жінка i бридка,

I крива на ногу».

«То зле, брате!» - каже той.

«Ба нi, не зле, брате!

Бо за нею я, як чорт,

Зробився багатий:

Славну хату збудував,

Ходив у дорогу...»

«Слава ж богу!» - каже той,

«Hi, не слава богу.

Воли згинули в Криму.

Додому вернувся -

Аж тут хата у вогні,

I хати позбувся...»

«То зле!» - каже. «Hi, не зле!

Як хата горіла,

То i жінка там моя

В вогні околіла».

HI, КАЖЕ

Раз набожний архирей

Гумена питає:

«Чи то в тебе вci черці

Кожний дівку має?»

«Hi,- той каже,- у моїх

Сього не бувало,

Бо для мoїx,- каже,- вcix

По дівчині мало».

18 окт[ября]

КРАМНАЯ СОРОЧКА

Підсунувся парубчак

Під панськую дочку

Та й од неї i достав

Крамную сорочку.

Але тілько натягнув,

Та й скинув, до лиха.

Ото панна його раз

I питає стиха:

«А крамная,- каже,- де?»

«Та крамна ледащо!»

«Чого?» - каже. «Бо в крамній

Чухатись нема в що!»

СЛАВНАЯ КОНИНА

Сидить мале циганя,

Коня виїжджає,

А старий його й коня

Нагайкою крає.

Заплакало циганя,

Лягло на коневі...

А той тогді до купця

Та й каже купцеві:

«Та купуй уже, купуй,

Славная конина!

Чи ж не бачиш, як по ній

Сплакалась дитина?»

18 окт[ября]

ЦИГАН НА СПОВІДІ

Раз задумав циганчук

Гpіхи сповідати.

Іде просто до попа

Приходить до хати.

Оглядає - нi попа,

Hi слуги бог має,

А в гopoci, у печі,

Сало закипає.

Циган сало iз горшка,

Живо із пекарні,

Через цвинтар позадгузь

Та й до паламарні.

В паламарні, як на гpix,-

Шапка на кілочку;

Biн i шапку потягнув,

Сховав у куточку

Та й тогді вже до попа

Гріхи сповідати.

Ото піп йому дає

Хреста щлувати.

Поцілував циганчук,

Піп його питає,

А той йому вci гpixи

I оповщає:

«Та й сьогодня,- каже,- я

Нагрішив потроху:

Ранком вигнав я свиню

3 чужого гороху.

А у церкві шапку зняв!..» -

Говорить несміло.

A піп йому: «То не гpix!

То добреє діло!»

Добре-добре, нехай так,

По «Буди господнє».

Піп до шапки - але ба!

I місце холодне...

Піп - додому, до горшка,

Де кипіло сало,

I там йому лиш горох,

А сала не стало.

I промовив старий піп:

«Оже ж признавався!

А я, старий та дурний,

I не догадався!»

20 окт[ября]

СМІХ

Наробились мужики,

Разом полягали,

Позіхнули кілька раз

Та й позасипали.

Але їден чи здурів,

Чи чорт його знає,

За сокиру ухопив,

Стиха підіймає,-

Хвать їдного по карку!

Голова відпала;

А той голову за чуб,

Та й iз нею драла!

I забіг межи корчі,

Голову ховає

Та й сам собі, неборак,

Стиха промовляє:

«То ж то,- каже,- я смixy

Буду з нього мати,

Як устане та почне

Голови шукати!»

20 окт[ября]

ВЕРСТВА

Шлях широкий стовповий,

Сонце припікає,

Чумак їде на волах

Тай собі дрімає.

А воли пішли, пішли

Та й на траву збились.

Далі раптом за верству

Biccю зачепились.

Кинувсь зопалу чумак,

Воли повертає.

«О бісова ж твоя мать,-

3 серцем промовляє,-

Чи здуріли москалі,

Чи місця не мали?

На самісіньком шляху

Палі повбивали!»

ВІТEP I КОЛЬКА

Зайшов козак до корчми,

Руки потирає:

«О, мороз же то, мороз!» -

3 сердем промовляє,

А жидок: «Кахи-кахи!»

Кашляє в макітру

Та й говорить: «Що мороз?

Якби то ще вітру!»

А козак собі на вус:

«Постривай же, враже!

Чи ж не кашель у жидка?»

«Таже кашель!» - каже.

«Що ж то,- каже,- кашель варт?

Кашель iщe гойкий;

А якби-то,- каже,- так

Та до кашлю кольки!»

МОШКІВ ДАХ

Дах дірявий, дощ іде,

В корчму затікає.

«Покрив би ти, Мошку, дах!» -

Мужик промовляє.

А жид: «Гирсти? Крита дах?..

Та як його крити,

Коли тепер дощ іде,

То буде мочити...»

«Та хто каже, що тепер?»

«А коли ж, Іване?»

«Та покрив би хоч тогді,

Як дощ перестане...»

А жид: «Гирсти? Крити дах?..

Як дощу не буде?..

Та у мене тогді й так

Сухо буде всюди».

ТОРБИН БРАТ

Докучило підшивати

Подертії сита,

Пішов циган молотити

За торбину жита.

Пішов таки недалечко -

До свого сусіда...

От молотить та й молотить

Зрання до обіда.

Перекинув, може, з копу,

Хтів би й попоїсти,

Та господар, як на збитки,

Не дає i cicти.

То наймита з ним поставить,

А то сам молотить.

Потягає бідний циган,

Аж піт з нього котить.

Перекинув копи зо дві,

Ба вже i смеркає.

«Чи не годі з нас, панотче?» -

Cipoмa питає.

I господар спочив добре

Та й до нього каже:

«Помолотим іщe трохи,

Заким сонце ляже».

Знов молотить бідний циган,

Аж піт з нього котить,

Виглядає поза хату,

Ба вже й місяць сходить.

Іскривився сіромаха,

Спину нагинає.

«Чи не годі з нас, панотче?»

«Або що?» - питає.

«Та щось,- каже,- не то світить

Край ваших віконців!»

«Як