Руданський - Приказки, Руданський

від мене

Вам не сподіватись!»

Того ж літа запорожці

Грамоту читали

I до вражого Ахмета

От що написали:

«Ти, султане, чортів сину,

Люципера [57] брате,

Внуку гаспида самого

I чорте рогатий!

Стравнику ти цареградський,

Пивнику макдонський,

Свине грецька й молдаванська,

Ковалю вавлонський!

Кате cepбів i Пoдoлi,

Папуго ти кримська,

Єгипетський ти свинарю,

Сово русалимська!

Ти - погана свинячая

Морда, не підмога,

I дурень ти, а не сторож

У нашого бога.

Не годен ти нас, козаків,

I десь цілувати,

А не то щоб Запорожжя

Під собою мати!

Ми землею i водою

Будем воюватись,

I тебе нам, бісів сину,

Hiчогo боятись!

Так тoбi ми відвічаєм,

А року не знаєм,

Бо ми ваших календарів

В Січі не тримаєм.

Місяць наш тепер на небі,

День той самий, що у вас;

За сим словом, вражі турки,

Поцілуйте в ... нас!»

НАЩО БОГ СОТВОРИВ?

«Нащо тебе, козака,

Господь на світ сотворив?»

«Щоб любив я мужика,

Щоби пана його бив!»

«Нащо ж тебе, мужика,

Господь на cвіт сотворив?»

«Щоб неславив козака,

Щоби панщину робив!»

ТУРЕЦЬКА КАРА

Взяли турки козака,

На смерть засудили,

Межи ноги йому кіл

Довгий заложили

Та й довбнею i женуть,

А той тілько каже:

«Та бий piвнo, коли б’єш,

Не милися, враже!»

13 окт[ября]

ПИЛИПОН

Як то за все хапаються

Tiї пилипони,

То й поправляв їден, кажуть,

У церкві ікони.

От поправив, що там було,

До попа вертає.

«Що ж, ти,- каже,- все поправив?» -

Піп його питає.

«Да все, батька! У Варвары

Башмак доработал,

Богоматери на лоне

Младенца сработал.

А чтоб батька мне маленько

На водку прибавил,

То я сзади уж и духу

Три перья приставил!»

14 окт[ября]

ХРАБРИЙ ЛЯХ

Здибалося два ляшки.

Їден i хвалився,

Як недавно на війні

3 козаками бився.

«Juz to,- каже,- dtugo mniе

Nie zapomnа wrogy,

Bo psiawiaram moze stu

Odrаbatem nogi!»

«Co to nogi? - каже той.-

Glowy rаbac bylo!»

«I ja chcialem, bracie moj.

Ale glow nie bylo»

____________________________

Каже: «Знатимуть мене

Козацькі пороги,

Бо я з coтнi козаків

Поодтинав ноги».

«Що то ноги? - каже той,-

Голови їм було!»

«I я то xтів, брате мій,

Та голов не було».

ГОСПОДЬ ДАВ

Пішов козак молодий

В далеку дорогу,

Кинув жінку молоду

I хату убогу.

Аж вертае за ciм літ,

Хату оглядає,

Дивується сам собі -

Хати не пізнає.

Його хата - як вінок,

Новенька, біленька...

«А звідки то,- запитав,-

Голубко сивенька?»

«А то,- каже,- господь дав

За твою дорогу!»

Козак шапку підійняв.

«Слава ж,- каже,- богу!»

Входить в хату - скрізь лавки

I столи xopoшi,

А на столах i лавках

Валяються гpoшi.

Глянув козак навкруги,

Жінку обіймає,

Поцілував кілька раз.

«Звідки ж то?» - питає,

«I то,- каже,- господь дав

За твою дорогу...»

Козак хрест святий поклав.

«Слава ж,- каже,- богу!»

Коли гляне у куток -

Аж дітей копиця...

«А то звідки?» - «Господь дав!» -

Каже молодиця.

А той носом покрутив.

«Добрий,- каже,- тато!..

Але,- адже,- на сей раз

Порався багато!..»

БАРАН

Набілив жид мідяків,

І тілько смеркає -

Все то бідним мужикам

За срібло спускає.

А сам-то він був купець

І торгував м’ясом,

То, бувало, що не крав,

То купував часом.

Ото колись уночі,

Тілько що ліг спати,

Хтось стукає у вікно,

Проситься до хати.

«Хто?» - питається жидок,

«Я,- каже,- пустіте!

Може, треба барана?

Барана купіте!»

Пустив його у корчму,

А той мішок з себе.

«От вам,- каже,- і баран.

Купіть, коли треба!»

«А що хочеш?» - «Три копи!»

Жид мацнув руками,

За барана заплатив

Трьома копійками.

Сам не світить, бісів син,

А той не говорить,

Навпомацки і бредуть

З мішком до комори.

А комора у купця

Була і крамниця,

А часами заодно

Була і різниця.

Упустили барана,

Мужика не стало,

Чи спав купець, чи не спав,

Але вже світало.

Купець живо захопив

Всі свої прибори.

Живо капці - та й бігцем

Біжить до комори.

Але тілько одчинив -

Ахнув неборака:

Йому замість барана

Скочила собака.

І пропав його баран,

Але й того мало:

Із комори з бараном

І м’яса не стало.

РОЗМОВА

Прибув Мошко із Варшави

Та й людей дурив,

Що ніби він у столиці

З крулем говорив.

«А як же ви говорили?» -

Якийсь запитав.

«О, ми славно говорили,-

Мошко відвічав.-

Я казав усе крулеві:

«Ура» та «ура!»,

А воно мені казало:

«Дурак» та «дурак!»

НАДГОРОДА

Раз топився грубий лях,

Став репетувати;

Мужик один і побіг

Пана рятувати.

За чуприну ухватив,

З води витягає,

Пан дякує мужику,

Грошей добуває...

Аж надходить другий лях.

«Со to?» - запитався.

«Taż wyciаgnаl z wody mnie!» -

Грубий обізвався.

«О, widzialem,- каже той,-

Widzialem, jedyny,

Jak on ciebie, bracie moj,

Ciagnal za czupryne!»

«Za czupryng? Czy z to tak?»

«Za czupryne, miiy!»

«О psia wiara z! - крикнув той

lзi всеї сили,-

Sto nahajow za to psu!»;

I що ж? Протягнули

I сто йому нагаїв

За добро креснули.

_____________________________

Аж надходить другий лях,

«Що то?» - запитався.

«Та ж витягнув iз води»,-

Грубий обізвався.

«Та лучче б ти утонув

В лихую годину,

А то хлоп тебе тягнув,

Як пса, за чуприну...»

«За чуприну? Чи ж то так?»

«За чуприну, милий!»

«О псявipa ж,- крикнув той

Із вciєї сили,-

Сто нагаїв за то псу!»

ПЕЧЕНА ГУСКА

Ходить німець по корчмі,

Випив собі чарку.

«Czy pieczone gesie masz?» -

Питає шинкарку.

«Та є, пане! - каже та.-

Є порядна пара.

«А czy drogo bеdzie sztuk?»

«Та нi, півталяра».

«А czy bеdzie chled i sos?»

«Таже буде, пане!»

«А nie placа za to juz?»

«Та не платять, пане!»

«То wiesz,- каже,- serce, со?

Gеsie mnie nie trzeba,

A podawaj liepiej mnie

Lecz sosu ta chlieba!»

___________________________

Ходить німець по корчмі

Випив собі чарку.