Любомир Андрійович Дереш - Остання любов Асури Махараджа

виділили кращих співробітників для вирішення надскладних задач дистанційного керування Землею. Позаяк Його Світлість належали до прогресивних конструктивістів, вони відкидали традиційні цінності старої школи з їх вченням про досконалу премудрість: про те, що немає ні знання, ні незнання, ні страждання, ні відсутності страждань. Їх Світлість життєрадісно стверджували, що всі ці речі існують, і серед них найдостойнішими були (не рахуючи економіки, яка це все забезпечувала): хороша їжа, красиві жінки і добре вино. Відтак, сповнені ентузіазму верхні палати лордів, тепер заповнені молодими наґами, підтримали політику експансії на середні планети і розвінчання невігластва, що було насаджене там напівбогами. Однак, з огляду на пакт про ненапад і збереження міжпланетної таємниці, суперництво за Землю перейшло в іншу площину. Замість булав, стріл, брахмастр[12] і віман у рух пішли пропаганда, дезінформація та фальсифікація історії. Безумовно там, на верхніх планетах, не знайшлось достойних мудреців, спроможних оцінити велич і обширність всього їх замислу. Тим не менше, гуманітарна політика виявилась значно ефективнішою зброєю, і присутність напівбогів було поступово витіснено в найвіддаленіші, найглухіші закутки планети.

Місію з впровадження гуманітарної політики було покладено на провідні наукові осередки Патали. Маючи єдиний координаційний центр у столиці Патали, у Бгоґаваті, інститути розподілили між собою робочі сегменти, зайнявшись поступовою і планомірною підготовкою землян до переходу в еру нових цінностей.

Асура Махарадж, молодий науковий співробітник престижного Інституту гуманітарних досліджень та випробувань, що функціонував при Королівській академії наук, працював при кафедрі соціальних маніпуляцій на факультеті первинної фальсифікації. Робота пасувала його натурі. Із його математичним складом розуму, з обширними знаннями в астрології, медицині, психології та соціології він був цінним кадром, і його становище зобов’язувало до чималої відповідальності. Окрім того, на ньому також висіла часткова зайнятість у проекті «Жнива». Відносини на кафедрі були, як скрізь, не без підлоти — та ж сама конкуренція і підлабузництво, ті самі війни і пропаганда, що й усюди. Асура Махарадж зрозумів, що йому, як молодому і перспективному, потрібно вкладатися у науку, і, відкинувши симпатії та антипатії, він повністю віддався своїй справі.

Задачі, що стояли перед ним та його колегами, були непростими. За часи присутності напівбогів земляни сильно потерпали від неуцтва і сліпої віри, яку ті насаджували вогнем і мечем скрізь, куди лиш долітали їхні вімани. Асура Махарадж бачив, скільки шкоди завдавала така міфологізація дійсності, як обмежено і вузько мислили заражені небесною філософією люди, в якому безпросвітному нидінні та плазуванні перед силами природи спливало їхнє життя. Бажання дати цим нужденним блага цивілізації було цілком природнє і ненадумане. Щоправда, з огляду на Пакт про нейтральність, згідно з яким усі згадки про напівбогів і демонів були усунуті з повсякденного життя людей, робити це напряму не було змоги. Відтак, доводилось застосовувати деякі хитрощі, зокрема, підтасовувати історичні факти, фальсифікувати документи епохи, організовувати невипадкові «випадковості» для корекції ходу подій і так далі. Фронт робіт був надзвичайно широким, а сама матерія історії, з якої він складався — навдивовижу делікатною. Безумовно, нитками цього полотна, що спільними силами ткали вони, напівбоги та самі земляни, були й особливості ментальності трьох світів, і культура, і технології — над кожним із цих керунків працювали інститути й інститути, сотні кафедр, тисячі найкращих умів по всіх нижніх світах. Всі вони проектували, тестували запропоновані зміни в польових умовах, після чого передавали затверджені проекти модифікації земної історії у виконавчий комітет, де проект знову дробився на сотні, тисячі під- і підпідзадач так, що всіх, залучених у цей складний процес налагодження міжцивілізаційної дружби, не злічити, бо ім’я їм — легіон.

При такому масштабі робіт задачі, що лежали на його кафедрі, були, звичайно, простішими. Тим не менше, тема була якнайбільш передовою — дослідження чинників формування мотивації на планетах середнього рівня. Що казати, вони були авангардом наукових досліджень свого часу. На них молились, від них чекали сенсацій. Адже, окрім культурної місії, з якою вони здійснювали експансію на землю, була ще одна причина — видовище. Вся Патала стежила за змінами на Землі, як за фабулою захоплюючого роману. Це був он-лайн детектив, і зірки цього серіалу щедро винагороджувались.

Асура Махарадж був далеким від цього ажіотажу. Спілкування з публікою, яка вимагала пікантних подробиць, його дратувало. Він був науковцем, і волів проводити час у себе в кабінеті, ніж ходити на світські прийоми і розповідати про нові відомості зі світу людей. Він із дитинства був зачарований романтикою професії астролога, адже, як і кожен син, хотів бути схожим на батька. Йому здавалось, немає нічого цікавішого, ніж вивчати у телескоп небесні світила, аналізувати їх положення і прогнозувати можливі впливи. Сталось, одначе, так, що телескоп йому замінив інший прилад, відомий серед науковців нижніх світів як акшаянтра, що дослівно означало «механічне око», а на пракриті Айн Клім Шин могло б звучати як «соціоскоп», або ж емоційний спектрограф. Силою особливих схем-янтр і коштовного каміння прилад дозволяв спостерігати за будь-якою живою істотою на всіх середніх світах, хоч де б вона знаходилась.

За іронією долі, робота, якою випало йому займатись в Інституті, справді нагадувала роботу астронома. За допомогою акшаянтри він вивчав земне суспільство, як початківець-астроном вивчає зоряне небо. Дивно, що до нього нікому на думку не спадало проявити інтерес до людей саме з людської точки зору. Мабуть, то й був його перший крок до відкриття. Отож, він занотовував результати своїх спостережень у щоденник, класифікуючи людські групи й об’єднання, як астроном класифікує зоряні скупчення і туманності. Серед зафіксованих ним констеляцій були великі нації, схожі на галактики, і невеликі етнічні групи, які чи то відкололись у результаті розпаду старих світил, чи були якоюсь аналогією до скупчення міжзоряного пилу; він фіксував великі особистості, котрі, подібно до сонць, притягували до себе сотні й тисячі людей, і великих негідників, які, наче комети, час від часу спалахували на небокраї, аби посіяти паніку й хаос. Йому траплялись і коричневі карлики, готові от-от погаснути з останнім викидом світла, і блакитні гіганти, які обіцяли змінити життя мільйонів людей на покоління й покоління. Були і свої аномалії — щось на кшталт чорних дір, невидимі оку, зате зрозумілі розуму ідеї, які змушували обертатися навколо себе десятки й сотні тисяч менших світів впродовж багатьох епох.

І так само, як астрономи складають собі уявлення про походження космосу та його динаміку за видами світіння, що реєструється від зір, так і Асура Махараджа, опираючись на випромінення людських емоцій, аналізував якісний та кількісний склад об’єкта. Він сухо маркував їх у