Волтер Айзексон - Стів Джобс

і Ґейтс у загальних рисах описав своє бачення того, як мають виглядати школи майбутнього, де учні дивитимуться лекції та відеоуроки кожен окремо, а класні кімнати використовуватимуть для обговорення й розв’язання проблем. Вони погодилися, що комп’ютери до цього часу на диво мало вплинули на школи — значно менше, ніж на інші сфери суспільної діяльності, як то медіа, медицина та юриспруденція. Для того щоби змінити це, сказав Ґейтс, комп’ютери й мобільні пристрої слід ширше використовувати, щоби давати більш персоналізовані уроки й забезпечувати мотиваційний зворотній зв’язок.

Вони також багато говорили про родинні радості — про те, які вони щасливі, що в них хороші діти, а вони одружені з саме тими жінками, які їм були потрібні.

— Ми сміялися з того, як йому пощастило, що він зустрів Лорін, і вона допомагала йому залишатися наполовину при здоровому глузді, а мені пощастило, що я зустрів Мелінду, яка теж допомогла мені залишатися наполовину при здоровому глузді, — пригадував Ґейтс. — Ми також обговорювали те, наскільки непросто бути одним із наших дітей, і як ми можемо полегшити для них цю їхню долю. Розмова була досить особистою.

У якийсь момент Ів, яка в минулому бувала на кінних скачках із донькою Ґейтса, Дженіфер, зайшла до вітальні з кухні, і Білл запитав її, які види перегонів їй найбільше до душі.

Коли час, що вони провели вдвох, спливав, Ґейтс похвалив Джобса за «дивовижні штуковини», які він створив, і за те, що зміг урятувати Apple у пізніх 1990-х від невігласів, котрі майже знищили компанію. Він навіть пішов на цікаву поступку. Протягом свого кар’єрного шляху ці двоє чоловіків дотримувалися конкуруючих філософій щодо найфундаментальнішого з усіх питань у цифровій індустрії: чи залізяччя повинно бути тісно інтегроване з програмним забезпеченням, чи ця система має бути більш відкритою.

— Я вірив, що відкрита, горизонтальна модель переможе, — сказав Ґейтс. — Але ти довів, що інтегрована, вертикальна модель також може бути чудовою.

Джобс теж відповів зізнанням:

— Твоя модель також спрацювала.

Вони обоє мали рацію. Кожна модель спрацювала в царині персональних комп’ютерів, де Macintosh співіснував із розмаїттям машин, які використовували Windows, і, схоже, це також могло справдитися щодо мобільних пристроїв. Але, згадуючи їхнє обговорення, Ґейтс додав застереження: «Інтегрований підхід добре працює, коли Стів при кермі. Але це не означає, що він зможе перемогти в багатьох раундах у майбутньому». Джобс так само вважав, що мусить додати зауваження щодо Ґейтса, описуючи цю зустріч: «Звісно, ця фрагментована модель спрацювала, але вона не призвела до створення справді чудових продуктів. Вона сприяла створенню паршивих продуктів. І в тому була проблема. Велика проблема. Принаймні на той час».

«Цей день прийшов»

У Джобса було багато інших ідей і продуктів, які він сподівався розвинути. Він хотів підірвати індустрію паперових підручників і врятувати спини згорблених учнів, які носили важкі наплічники, створивши електронні текстові навчальні матеріали для iPad. Він також працював із Біллом Еткінсоном, його другом із першої команди проекту Macintosh, над створенням нових цифрових технологій, які працювали на піксельному рівні, щоби люди могли робити прекрасні фотознімки, використовуючи свої iPhone, навіть при поганому освітленні. І він дуже сильно хотів зробити з телевізорами те саме, що вже зробив із комп’ютерами, музичними програвачами і телефонами: зробити їх простими та елегантними.

— Я хотів би створити інтегрований телевізор, абсолютно простий у використанні, — сказав Джобс мені. — Він був би безшовно синхронізований з усіма вашими пристроями та з iCloud.

Користувачам не довелося би більше вертіти в руках складні пульти управління для DVD-програвачів і кабельних каналів.

— У них би був найпростіший інтерфейс користувача, який лишень можна собі уявити. Я нарешті розібрався з цим.

Але до липня 2011 року його рак розповсюдився на його кістки та інші органи, і лікарям не вдавалося знайти прицільні препарати, які могли би боротися з ним. Стів терпів болі, погано спав, мав мало енергії й перестав ходити на роботу. Вони з Лорін замовили вітрильне судно для родинного круїзу, який мав відбутися наприкінці місяця, але ті плани були перекреслені. Стів практично не їв твердої їжі та проводив більшу частину часу в своїй спальні, дивлячись телевізор.

У серпні я отримав повідомлення з проханням відвідати його. Коли я приїхав до нього додому суботнього ранку, він усе ще спав, тож я сидів з його дружиною і дітьми в саду, у якому була незмірна кількість жовтих троянд і буйне різноманіття маргариток, поки Стів не закликав мене всередину. Коли я зайшов, то побачив, що він згорнувся клубочком на ліжку, вдягнений у шорти кольору хакі й білу водолазку. Його ноги виглядали, як сірнички, але посмішка була привітною, а розум — гострим.

— Краще нам поспішити, а то в мене дуже мало енергії, — промовив він.

Стів хотів показати мені деякі свої особисті світлини й дозволив мені вибрати декілька, щоби використати їх у книзі. Оскільки він був надто слабким, щоби піднятися з ліжка, то показував на різні шухляди в кімнаті, і я обережно приносив йому знімки з кожної з них. Я сидів на краю його ліжка, піднімав їх — кожен по черзі, — щоби він міг побачити, що там зображено. Деякі спонукали його розповісти історії; інші просто викликали бурчання чи усмішку. Я ніколи не бачив фотографії його батька, Пола Джобса, тож був вражений, коли натрапив на знімок, на якому красивий батько із виснажливих 1950-х тримає на руках малюка.

— Так, це він, — сказав Стів. — Ви можете її використати.

Тоді показав на коробку коло вікна, у якій була світлина, де тато з любов’ю дивиться на свого сина під час його весілля.

— Він був дивовижною людиною, — сказав Джобс тихо.

Я прошепотів щось на кшталт:

— Він би вами пишався.

Джобс виправив мене:

— А він і пишався мною.

На якийсь час, здавалося, фотографії додали йому сил. Він ділився розповідями про те, як різні люди з його минулого, починаючи від Тіни Редс, Майка Маркули і до Білла Ґейтса, сприймали його. Я переказав слова, висловлені Ґейтсом після того, як він описав свій останній візит до Джобса: компанія Apple показала, що інтегрований процес може спрацювати, але лише «коли Стів був при кермі». Джобс уважав, що це безглуздя:

— Будь-хто може створювати кращі продукти в такий спосіб, не лише я.

Тож я попросив його назвати іншу компанію, яка випускала прекрасну продукцію, наполягаючи на системі повної інтеграції. Він подумав трохи, намагаючись згадати приклад.

— Компанії, які випускають автомобілі, — сказав він нарешті, але тоді додав, — принаймні,