Стіг Ларсон - Повітряний замок, що вибухнув

її чекає смерть. Досить йому один-єдиний раз ухопити її, і двобій буде закінчено.

Їй потрібна зброя.

Пістолет. Автомат. Бронебійно-трасуючий снаряд. Протипіхотна міна.

Чорт забирай, що завгодно.

Але нічого подібного в її розпорядженні не було.

Вона оглянулася.

Жодної зброї.

Лише інструменти. Клац. Її погляд упав на торцювальну пилу, але, поки вона намагатиметься покласти його на стіл з пилою, може статися непоправне. Клац. Вона побачила лом, який можна було б застосувати як спис, але він виявився дуже важкий для її рук. Клац. Кинувши погляд у бік дверей, вона побачила, як Нідерман злізає з ящиків за п’ятнадцять метрів від неї і знову прямує до неї. Вона почала відступати від дверей. Секунд за п’ять Нідерман її наздожене. Вона востаннє поглянула на інструменти.

Зброя… або укриття. Раптом вона завмерла.

Нідерман не квапився. Він знав, що вихід перекрито і що рано чи пізно він сестру наздожене. Але вона, безперечно, становить небезпеку. Вона все-таки дочка Залаченка. Діставати травми йому не хотілося, і він визнав за краще почекати, поки вона виб’ється із сил.

Зупинившись на порозі внутрішнього залу, він оглянув купи інструментів, мостин і меблів, але ніде її не помітив.

— Я знаю, що ти тут. Я тебе все одно знайду.

Рональд Нідерман завмер і прислухався, але вловив лише звук власного дихання. Вона сховалася. Він посміхнувся: вона кидає йому виклик. Брат і сестра граються в хованки, як забавно. Потім він раптом почув зрадливе шелестіння, що доносилося звідкись із центру старого залу. Він повернув голову, але спочатку не зміг визначити, звідки доноситься звук. Потім знову посміхнувся. На підлозі, трохи осторонь від решти мотлоху, стояв дерев’яний верстак метрів п’ять завдовжки, на ньому здіймався ряд ящиків, а внизу була шафка з розсувними дверцятами.

Нідерман підійшов до шафки збоку і заглянув за нього, щоб переконатися, що вона не намагається його обдурити. Порожньо.

Вона сховалась у шафі. Яка дурість.

Він одсунув перші дверцята, що закривали ліву секцію.

Відразу почувся рух — у шафі напевно хтось переміщався. Звук доносився із середньої секції. Нідерман зробив два швидкі кроки і з торжествуючим виглядом відкинув дверцята вбік.

Порожньо.

Потім він почув серію різких ударів, що нагадували пістолетні постріли. Звук пролунав так несподівано, що він навіть не відразу зрозумів, звідки він виходить. Нідерман закрутив головою, потім відчув дивний тиск на ліву ногу. Болю він не відчував. Опустивши погляд, він якраз устиг побачити, як рука Лісбет Саландер перемістила цвяхозабивний пістолет до його правої ноги.

Вона була під шафою.

Як паралізований, він простояв кілька секунд, а вона за цей час устигла приставити дуло до його черевика і прострелити йому ногу ще п’ятьма семидюймовими цвяхами.

Він спробував поворушитися.

Згаявши даремно кілька дорогоцінних секунд, він зрозумів, що його ступні прибиті до нової дощатої підлоги. Лісбет Саландер знову перенесла цвяхозабивний пістолет до лівої ноги, і пролунав звук, схожий на автоматну стрілянину чергами. Поки Нідерман роздумував, вона для певності загнала йому в ноги ще чотири семидюймові цвяхи.

Він потягнувся вниз, намагаючись схопити Лісбет Саландер за руку, але відразу втратив рівновагу. Правда, йому вдалось утриматися на ногах, обпершись об шафу, а пістолет тим часом розряджався й далі: ба-бам, ба-бам, ба-бам. Вона знову повернулася до його правої ноги, і він на власні очі побачив, як вона стріляє цвяхами через п’ятку і прямо в підлогу.

Раптом Рональд Нідерман розлючено завив і знов потягнувся до руки Лісбет Саландер.

Зі свого укриття під шафою вона помітила, що його штанини задираються, сигналізуючи про те, що він нахиляється, і кинула свою зброю. На очах у Рональда Нідермана її рука із зміїною прудкістю зникла під шафкою раніше, ніж він устиг до неї торкнутися.

Він потягнувся до пістолета, але коли він уже майже дістав його, Лісбет Саландер затягла шнур під шафу.

Відстань між шафою і підлогою становила близько двадцяти сантиметрів. Навалившись усім тілом, Нідерман перевернув шафу і побачив Лісбет Саландер — вона дивилася на нього знизу здивованими очима і з ображеним виразом обличчя. Обернувши цвяхозабивний пістолет, вона вистрелила з відстані півметра і загнала кілька цвяхів йому прямо в гомілку.

Наступної миті Лісбет кинула пістолет, блискавично відкотилася від Нідермана і зірвалася на ноги вже поза межами його досяжності. Відступивши на два метри, вона зупинилася.

Рональд Нідерман спробував зрушити з місця, похитнувся і замахав руками в повітрі, намагаючись знову знайти рівновагу. Нарешті йому це вдалося, і він розлючено нахилився.

Цього разу йому вдалося дістати пістолет. Він підняв його і спрямував дуло на Лісбет Саландер. Натиснув на курок.

Нічого не сталося. Він розгублено поглянув на пістолет. Потім знову підвів погляд на Лісбет Саландер. Та спокійно показала йому вилку шнура. Він оскаженіло шпурнув пістолет прямо в неї, але вона блискавично відхилилася вбік.

Потім вона знову вставила вилку в розетку подовжувача і підтягнула шнур до себе.

Нідерман поглянув у позбавлені будь-якого виразу очі Лісбет Саландер і відчув раптове здивування. Він уже зрозумів, що вона його перемогла. Вона справді надприродна істота. Він інстинктивно спробував одірвати ногу від підлоги. Вона чудовисько. Йому вдалося лише підняти ногу на кілька міліметрів — далі не пускали головки цвяхів. Цвяхи пронизали йому ноги під різними кутами, і, щоб звільнитися, йому довелося б буквально розірвати ступні на шматки. Навіть маючи майже надлюдську силу, відірватися від підлоги він не міг. Кілька секунд Нідерман розхитувався вперед і назад, немовби втрачаючи свідомість, проте ноги не рухалися з місця. Він побачив, що між черевиками поступово утворюється калюжа крові.

Лісбет Саландер усілася перед ним на стілець з відламаною спинкою, намагаючись зрозуміти, чи вдасться йому зійти з місця. Позаяк болю він відчувати не міг, питання полягало лише в тому, чи вистачить йому сил протягнути головки цвяхів прямо крізь ступні. Хвилин десять вона сиділа, не рухаючись, і спостерігала за його боротьбою. Весь цей час її очі абсолютно нічого не виражали.

Потім вона встала, обійшла навколо нього і приставила цвяхозабивний пістолет йому до хребта, біля самої основи шиї.

Лісбет Саландер напружено думала. Чоловік, що стояв перед нею, завозив до Швеції жінок партіями і дрібним оптом, потім накачував наркотиками, жорстоко бив, убивав і продавав. Він убив щонайменше вісьмох людей, включаючи поліцейського в Госсеберзі і касира із «Свавельшьо МК». Вона уявлення не мала, скільки ще життів на совісті у її зведеного брата, але завдяки йому за нею ганялися по всій Швеції, як за скаженим собакою, звинувачуючи в трьох убивствах, які він скоїв.

Вона не