Ілсе Санд - Сумую за тобою. Як пережити біль розставання, відновити стосунки та відпустити минуле, Ілсе Санд

Якщо вам складно зберігати твердість духу й почуватися комфортно в компанії важливої людини, подумайте, чи не стане перенесення спілкування в письмову площину кращою альтернативою розриву стосунків. Чому б вам не підтримувати дружнє листування? Так ви зможете потренувати вміння володіти собою і вберегти себе від поразки в грі, в якій важко прорахувати ходи.

  5. Я почуваюся недостатньо важливою для іншої людини

Якщо інша особа значно важливіша вам, ніж ви — їй, це може бути болісно та спричинити низьку самооцінку в стосунках.

У парі нечасто буває так, що обидва партнери однаково палко кохають одне одного. Хтось зазвичай буває більш зацікавлений. Це загалом не проблема, та якщо різниця між коханням і зацікавленістю в одної та іншої особи стає надто великою, це може ранити більше закохану особу.

Якщо ви такі одержимі іншою людиною, що хочете постійно перебувати поруч, а вона воліє не бачити вас так часто, чи взагалі віддала б перевагу більш поверхневим стосункам — можливо, краще вам узагалі припинити спілкуватися.

Коли я була з Мартіном, то повністю була поглинена думками про його життя. Думала, як же зле, що в нього було кепське дитинство, й відчувала глибоку ніжність до нього через це. У його житті часто відбувалися кризи, і я намагалася допомогти йому й дати хорошу пораду. А про мене й про моє життя ми говорили нечасто. Переважно так усе й відбувалося. Мартін нечасто питав мене про щось, а коли я починала розповідати про своє життя та про те, що мені цікаво, він, найпевніше, імітував цікавість.

Я не раз проявляла ініціативу й пропонувала піти разом у кіно чи просто зустрітися. Сам він зрідка пропонував якісь спільні заходи. Одного дня я просто відчула свою недоречність і урвала будь-які контакти з ним. Так наші стосунки зійшли нанівець, і це на краще, хоч я й доволі довго їх оплакувала.

Камма, 42 роки

Так само важко, якщо в стосунках з батьками вас не вважають достатньо важливою особою. Таке трапляється, приміром, якщо ви перебуваєте в тіні брата або сестри, у яких вкладали значно більше, ніж у вас.

Коли я приїздив до батьків, вони постійно частували мене історіями про справи мого брата, про його іспити, оцінки та кар’єрні перспективи, що мають перед ним відкритися. Коли я намагався розповісти про моє стажування, їм було відверто нецікаво.

Каспер, 24 роки

Іноді люди поривають із батьками, тому що почуваються в родині «білою вороною», адже щоразу, коли вони намагаються отримати від батьків якусь підтримку, все закінчується болем і розчаруванням.

Дорослі діти з розлучених сімей часто почуваються дітьми другого сорту — зазвичай таке трапляється у новій сім’ї батька. Ось декілька прикладів:

Коли я хочу приїхати в гості до тата, то часто до останнього моменту не отримую відповіді на питання, коли йому було б зручно. Він завжди сумнівається, чи вистачить ліжок. Тільки якщо ліжка не зайняті дітьми його дружини, або їхніми спільними дітьми та їхніми друзями, тоді, може, знайдеться місце й для мене.

Ханне, 24 роки

Іноді, коли я телефоную батькові, він захоплено розповідає мені, як чудово провів вихідні, й що зібралася вся родина. У такі миті в мене коле в серці від усвідомлення, що він зовсім за мною не сумує.

Марія, 28 років

Якщо мати чи батько позбавляють вас змоги почуватися важливими (на що ви цілком природно можете розраховувати), спілкуватися з ними може бути дуже болісно. До того ж, спроби налагодити стосунки з родиною, яка й без вас почувається повноцінною, можуть серйозно похитнути вашу самооцінку.

Почуватися непоміченим і неважливим так само шкідливо, як і почуватися нелюбим. Якщо після спілкування з кимось у вас залишаються саме такі відчуття, і розмова з цією людиною не може цьому зарадити, варто скоротити тривалість та частоту ваших зустрічей, щоб ви змогли зосередитися на інших, більш приємних стосунках.

Якщо ви — один із батьків, якому складно досягти від дитини належного визнання, це зовсім інша ситуація. Ніколи не полишайте спроб налагодити зв’язок зі своєю дитиною. Навіть якщо вам неприємно почуватися на другому місці після її батька чи матері, або навіть друзів чи інших інтересів. Наш обов’язок як батьків полягає в тому, щоб підтримувати наших дітей, навіть якщо вони весь час занурені в якісь свої справи. Будьте впевнені, що для своєї дитини ви важливі, що вона потребує вас, хоч це й може бути непомітно.

  6. Інша людина підважує моє уявлення про себе

Доволі часто інші люди кажуть нам те, чого не хотілося б чути. Вони вважають, що вам потрібно розвиватися, або що ви стали надто владним, або що ви останнім часом дуже вразливі й ображаєтеся на будь-що. Якщо в цих словах немає бажання вас образити, варто звернути на них увагу — ймовірно, вони небезпідставні.

Дорослішання, крім іншого, означає й усвідомлення тих аспектів своєї особистості, які ми зазвичай не беремо до уваги. Тоді вороги стають у пригоді краще, ніж друзі. Останні зовсім не бажають утратити вашу дружбу, тож так добре загортають свою реакцію на ваші недоліки в загальні слова, що ви й не запідозрите, що щось не так. На відміну від них, вороги охоче висловлять вам усе напрямки.

Якщо ваша родина чи друзі такі сміливі — або вважають, що їм нема чого втрачати, — що спокійно критикують ваші менш позитивні риси — це також подарунок долі. Обірвати стосунки лише через уражене марнославство означає втратити можливість збільшити рівень вашої самоусвідомленості. Якщо вам нестерпно слухати, що про вас думають інші, — це варто пропрацювати, адже воно дасть вам шанс розвинутися й вирости над собою. Навіть можете запитати інших, що вони про вас думають, і використати цей шанс, щоб навчитися більш свідомо ставитися до того, як вас сприймають.

Інша справа, коли ваш друг чи член родини сварить вас, насміхається, саркастично критикує чи в будь-який інший спосіб демонструє неповагу. Ніхто не має права вимагати від вас бути ідеальним, тож якщо хтось хоче звернути вашу увагу на те, що можна поліпшити, він має робити це по-доброму.

  7. Інша людина наражає мене на фізичне або психологічне насилля

Ніхто не повинен терпіти насилля. Тож, якщо в стосунках з’явилося насилля, краще їх розірвати. Якщо ви не впевнені, де пролягає межа дозволеного, краще поговорити з кимось про це.

Ми чудово знаємо, що таке фізичне насильство, та психологічне може бути навіть болючішим. Ось декілька прикладів компонентів психологічного насильства:

Підозри

Непомірні обвинувачення

Критика вашої особистості

Сарказм

Наклеп

Особисті натяки

Ігнорування протягом тривалого часу

Глузливі коментарі

Неблагозвучні прізвиська

Порівняння з кимось, приміром, із братом чи сестрою

Сповнений злості прочухан

Недобрі погляди

Закочування очей, коли ви щось розповідаєте

Погрози знищити ваші речі

Погрози насильством

Якщо ви припинили з кимось стосунки через насильство, привітайте себе з тим, що змогли належно про себе попіклуватися. Ніхто не повинен зазнавати фізичного чи психологічного насилля.

Мета цієї книжки: дати стосункам шанс, але не тоді, коли йдеться про насильство. Утім, є певна різниця між насильством, що сталося лише одного разу, і насильством, що має регулярний характер.

Якщо, наприклад, ваші батьки в дитинстві