Белла Сніжна - Пропоную тільки інтим, Белла Сніжна
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Ро-о-ома! - гукаю ледь увійшовши в квартиру. - Вийди будь ласка!
Намагаюся стримати щасливу посмішку, ховаючи руку під курткою.
Рома вийшов в домашніх штанах, футболці.
- Та-дам!
Як крутий копп витягує з-під пахви ствол так я витягнула маленьке кошеня. Тримаю його двома руками перед Ромою. Сама щаслива до не можу!
- І що це? - запитує він.
- Це кошеня! - притискаю до себе тремтячий комок. - Я відбила його у шпани дрібної!
Хвалюся. Рома не оцінив, дивиться скептично. А я себе відчуваю майже героєм!
- А до мене принесла його ... - дає він шанс закінчити думку.
- Ви з ним точно подружитеся! - киваю в такт своїм словам.
Рома не ведеться. Нутром відчуваю, як над кошеням нависає шанс знову опинитися на вулиці.
- Подивися який він милий! - простягаю до Роми кошеня.
- Хшссс! Ргрмр! - шипить кошеня, ще й лапою відбивається від Роминої руки.
- Бачиш, ти йому сподобався. - намагаюся врятувати ситуацію.
Знову притискаю кошеня до своїх грудей. Він миттєво заспокоюється, починає урчати. А ось Рома в ярості.
- Угу. - каже Рома.
Я вже подумала, що справа в капелюсі! Але Рома зруйнував все.
- Щоб через годину його не було в моєму домі. - кидає він і йде.
- Як через годину? - роззуваюся, йду за ним, не випускаючи буркітливий камок з рук.
- Максимум два. - кидає цей пень.
- Але я не можу його викинути! Ти б бачив, що з ним хотіли зробити хлопці!
Іду за Ромою в вітальню. Він сідає на диван, включає телевізор. Клацає каналами. Я сідаю поруч.
- І що ж? - запитує він.
- Не знаю. Але точно щось жахливе. Ром, адже він маленький, беззахисний. Він загине на вулиці! Там дощ!
- Забери його до себе. - киває він, клацаючи по пульту.
- Ти ж знаєш, що не можу. - відвертаюсь від Роми.
Гладжу кошеня, що встигло заснути у мене на руках. Такий милий. Як Ромі може в голову прийти його викинути?!
- Якщо я заведу когось мене тут же попруть з квартири. - пояснюю.
- І на краще. - кидає він.
- Тобі може і не подобається, де я живу, але мене все влаштовує. - кажу.
Кошеня проснулось, ложу його на підлогу і той з ентузіазмом вирушає досліджувати нову територію.
- Ро-о-ом! Ну будь ласка! - сідаю ближче до нього.
Воджу пальчиком по його плечу. Не відштовхує, вже добре.
- Ром, давай його залишимо. - прошу. - Я сама йому все куплю. Буду приходити годувати. Міняти лоток. Ти його навіть не помітиш!
Я так ляльку у батьків не випрошував як дах для кошеня у Роми. Але тут і мета важливіше.
- Ну будь ласка. - шепочу тихо, цілуючи Рому в колючу щоку.
Засовую свою долоню йому під футболку, вожу кігтиками по кубиках, по грудях. Опускаю долоню нижче, до резинки його штанів.
- Ти ж йому сподобався. - кажу. – Чесно-чесно!
Брешу і не червонію. Але ж перше враження буває оманливим! Роблю великі невинні очі. Рома не може бути настільки байдужим! Дивиться на мене довгих пару хвилин. Бачу, як в його очах бореться два Роми. Добрий і злюка.
- Гаразд. Нехай залишається. - добрий переміг!
Не встигає він договорити останнє слово, а я з писком застрибую до нього на коліна і повторюючи "спасибі!" Цілую.
- Ти не пошкодуєш! - кажу, після тривалого поцілунку.
- Уже шкодую. - каже він.
І варто йому це сказати, як на кухні щось падає.
Рома смикається. Я його утримую, поклавши долоні на плечі.
- Це випадково. - виправдовую кошеня. - Він голодний просто.
Злізши з чоловічих колін, йду на кухню, поки кошеня ще що не розбило.
Маленький слідопит знайшовся на кухні біля розбитої чашки.
- Ти не порізався? - піднімаю кошеня, оглядаю.
- Треба тебе помити. - кажу, а той наче розуміє мене, чіпляється кігтями за руку.
Здається, легко мені не буде. Але й не таких купали! Швидко прибравши осколки, пішла у ванну.
У нас хлопчик! Маленький рудий хлопчик. І воду він любить, що дивно. Спершу правда злякався, але після спокійно дав себе помити. Замотавши кошеня в рушник йду на кухню. Знаходжу в холодильнику молоко, злегка підігріваю його в маленькій мисочці. Кошеня з апетитом наминає частування.
Поки він їсть, знаходжу стару кофту Роми, сам Рома ще не в курсі що вона стара, але кошеняті потрібніше. Роблю будиночок для малятка. Це звичайно не справа. Треба б лежанку йому купити. Корм і туалет.
Заходжу в інтернет, шукаю зоомагазин, замовляю все необхідне. Доставка тільки на завтра.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пропоную тільки інтим, Белла Сніжна», після закриття браузера.